В Інстаграмі отець Василь один із перших зібрав молодь у так би мовити віртуальному «човні» для проповіді. Священик служить на двох парохіях — у смт. Скала-Подільська та с. Лосяч на Борщівщині, а третя — віртуальна — наразі налічує близько 1700 парохіян. Отець Василь розповів «НОВІЙ…», чим особливе онлайн-служіння і які нині духовні пошуки молоді
Швидка онлайн-духовна допомога — так можна назвати служіння 33-річного греко-католицького священика Василя Германюка зі Скали-Подільської в молодіжній соціальній мережі Інстаграм (Instagram). Серед безконечного потоку фото та відео раптом привертає увагу отець, який молиться, відповідає на запитання дописувачів, пропонує духовні вправи. Молодь погодиться, що це — як промінчик вічного серед минущого. Онлайн-трансляціями Богослужінь та духовних бесід нині, звісно, вже нікого не здивувати, але для цього треба заходити на спеціальні сайти, а в Інстаграмі отець Василь один із перших зібрав молодь у так би мовити віртуальному «човні» для проповіді. Священик служить на двох парохіях — у смт. Скала-Подільська та с. Лосяч на Борщівщині, а третя — віртуальна — наразі налічує близько 1700 парохіян. Отець Василь розповів «НОВІЙ…», чим особливе онлайн-служіння і які нині духовні пошуки молоді.
— Чому ви обрали для проповідування саме Інстаграм?
— Інстаграм найбільш популярна мережа серед молоді, а тому, щоб достукатися до сучасного покоління, треба бути з ним. Пастор там, де його паства! Дотепер в Інстаграмі не було трансляцій Богослужінь та молитов, тому я там зупинився. Проваджу молитву в соцмережі щоденно від 20 лютого цього року, а з грудня минулого року молився онлайн у святкові дні. Раніше я був зареєстрований в Інстаграмі, потім видалився, та коли в Україні заборонили російські соцмережі, де ми мали свої парохіяльні групи, довелося повернутися. Якось я поцікавився в наших аніматорів, чому не діляться в інтернеті враженнями від духовних заходів, та виявилося, що вони виставляють все в Інстаграмі. Молодь живе в Інстаграмі, тому присутність священика там потрібна. Молимося онлайн вранці та ввечері, уділяю всім благословення, щонеділі для тих, хто не зміг відвідати храм, транслюю Святу Літургію об 11-ій годині, а у свята, що випадають протягом тижня, — о 9 годині. Нинішня молодь завантажена навчанням, роботою, тож пропоную короткі молитви, щоб не відлякати (Сміється, — авт.). Після молитви виголошую науку, відповідаю на запитання, спілкуюся приватно з тими, хто потребує. Трансляції «живуть» в соцмережі лише добу, тим вони й актуальні. Якось я не мав змоги транслювати ранішні молитви, тож в обід провів опитування, хто помолився вранці, виявилося, що далеко не всі, якби транслював, було б більше. Якщо бодай частинка віртуальних парохіян отримає духовну допомогу — буду щасливий!
— Ви часто вмикаєте трансляцію, коли їдете автомобілем. Чому так?
— Між моїми парохіями 15 кілометрів, тож я завжди молився в дорозі. А якось побачив, що в мене є мегабайти в тарифному плані, тому запропонував віртуальним друзям помолитися разом. Молодь підтримала ідею.
— Хто ваші інстаграмні парохіяни?
— Це особи віком від 15 до 45 років, молоді сім’ї, що потребують підтримки. Долучаються в Інстаграмі й старші люди, дехто з них спеціально зареєструвався, щоб разом молитися. Просять про молитву чимало наших заробітчан із різних куточків світу.
— Користувачі мережі діляться на вашій сторінці своїм духовним досвідом. Згадайте історію, яка вас вразила.
— Якось я попросив розповісти про дію Бога в житті моїх читачів. Багато хто написав приватно про свій шлях навернення, про дивовижні випадки. А одна жінка дозволила анонімно оприлюднити її історію для свідчення іншим. Розповіла, що насміхалася з нареченої, яка, на її погляд, була не надто красива. За такі дії отримала нагадування від Господа — потрапила в ДТП. Після того вона застерігає інших будь-кого ображати. Буває, що успішні молоді люди, які, на перший погляд, не мають жодних проблем, просять в мережі помолитися за них. Переважно люди приходять до Всевишнього, коли щось стається, а церква пропонує завжди перебувати в радості, щоб Бог відвертав проблеми.
— Який шлях вашого покликання служіння Богові?
— Змалку я ходив з бабусею до храму в селі Кудринці Борщівського району, цікавився церковним життя. Але бабуся заморювала мене тривалими молитвами і тим відбила охоту. На кілька років я відійшов від церкви. Вірив у Бога, але не відвідував храму. Та стався випадок, який усе перевернув. У сьомому класі, на свято Івана Хрестителя, під час риболовлі я заплив на яму і почав тонути. Страх паралізував, сили слабли, розумів, що кінець… В останні секунди згадав рідних, матір, яка доглядала за хворим батьком та братом, у якого ДЦП. Знесилений випірнув востаннє… «Ісусе, допоможи!» — вигукнув. Більше нічого не міг вдіяти, розслабив руки й ноги… І раптом відчув твердь під ногами — мене викрутило на мілину. Ледве вийшов на берег, ліг на траву і промовив: «Ісусе, дякую! Тепер роби зі мною все, що хочеш!» Відтоді почав ходити до церкви, молитися. Після школи вступив до Бучацького колегіуму ім. святого Йосафата, потім навчався в Чортківській дяківсько-катехитичній академії, в Івано-Франківській духовній академії.
— Чи допускає церква віртуальну сповідь?
— Таїнство покаяння закінчується актом розрішення, для цього має бути присутність священика і каянника. Приватна духовна розмова через інтернет не є сповіддю. Хтось, не розуміючи, може сказати, що його розмова зі священиком є своєрідною сповіддю. Лише у крайньому випадку — якби бачив, що співрозмовнику загрожує непоправне, — можливо, уділив би розрішення гріхів, а так віддаю все в руки Божі.
— Як контролювати час, щоб не марнувати в соцмережах?
— Це індивідуальна річ, важко дати дієвий рецепт. Якщо людина активна, у неї багато друзів, спостерігає в соцмережах за їхніми дописами, то насправді непросто зупинитися, аби не провести там максимально багато часу. Хіба що особа має велику силу волі. Багатьох ваблять «вподобайки», коментарі, тож тільки розплющать вранці очі — відразу за ґаджет, з’являється вільна хвилинка вдень — те ж саме. Як балансувати? Треба поставити собі чітку межу і не переступати її! Під час роботи не переглядати соцмережі, не вмикати телефон під час їди. Хоча б за півгодини перед сном вимикати усі комунікації. Ну, а стосовно гаджетозалежності серед дітей — то це відповідальність батьків.
— Чи рідні підтримують ваше віртуальне служіння?
— «Це ж чудово!» — дружина перша підтримала мене. У нас є дві донечки — 10-річна Ангелінка та 2-річна Луїза, раніше ми разом молилися щовечора, тепер вони, поки я служу в Інстаграмі, або моляться з мамою, або долучаються до онлайн-трансляції. «Тато іде моль-моль!» — каже Луїза.
— Церква в сучасному світі потребує реклами?
— Ісус та апостоли ішли до людей, не чекали, коли прийдуть до них. Про діла Христа переказували — це була тогочасна реклама. Нині маємо багато засобів для проповіді. І якщо люди не ідуть до церкви, то церква іде до них. Думаю, якби Ісус нині жив на Землі, Він би теж користувався інтернетом, щоб спасати людей. Сучасна церква теж потребує реклами. Коли літають літаки, на них не звертають уваги, а коли раптом падають — всі обговорюють. Так і в церкві: якщо стається якась проблема, всі гудуть, у той же час багато священиків ревно працюють, але це не сильно когось цікавить.
Я належу до традиційної церкви, це багатьох приваблює, бо ж в нинішній час є чимало небезпечних сект. На служіння в інтернеті маю благословення єпископа Бучацької єпархії Дмитра Григорака. Якось я мав за честь на запрошення митрополита Василія Семенюка провести лекцію для семінаристів та священиків щодо масмедійних комунікацій у церкві. Служіння в інтернеті надзвичайно відповідальне, але Святий Дух допомагає мені!
В Інстаграмі можна знайти особисту сторінку отця Василя Германюка за адресою: @hvmnew,
а за хештегом #молитвавінстаграм долучитися до молитви наживо та отримати духовні знання.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
