З 10 червня 2018 року вступає в дію Закон про житлово-комунальні послуги, який є ключовим кроком для реформування галузі. Мета реформи – обрати форму управління. Вона розрахована на те, що відповідальними будуть самі мешканці. Крім того, на ринок управління багатоквартирними будинками повинні прийти нові гравці – управителі.
Що зміниться у зв’язку з цим для споживача та які ще новації передбачені, запитуємо у в. о. начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації Софії Близнюк.
– Закон передбачає вичерпний перелік прав та обов’язків між трьома гравцями
– управителями, виконавцями комунальних послуг та споживачами цих послуг.
Перш за все, необхідно визначитись з питанням власності на багатоквартирні
житлові будинки, адже від моменту набуття чинності Закону всі капітальні
ремонти проводитимуться за рахунок співвласників.
– Тобто з цією зміною міські чи селищні ради не виділятимуть кошти на ремонти багатоквартирних будинків?
– Законодавство не забороняє спрямовувати кошти бюджету на капітальні ремонти багатоквартирних будинків, на впровадження заходів із енергоефективності. Для прикладу, в області прийнято 10 місцевих програм з підтримки населення із проведення заходів з енергозбереження. Зокрема, у 2017 році відшкодовано населенню з місцевих бюджетів – 5,9 млн. гривень.
Також область бере активну участь в Урядовій програмі. Протягом 2017 року було видано 3 426 «теплих» кредитів на суму 75,2 млн. гривень. Загалом від початку дії Урядової програми видали 10 625 «теплих» кредитів на суму 195,3 млн. гривень. Попит на програму є постійно, виділені кошти освоюються стовідсотково.
– А яка ситуація із створенням ОСББ?
– В області створено 1 073 будинки, мешканці яких виявили бажання управляти самостійно і створили ОСББ. При тому, що багатоквартирний житловий фонд області – це більше 3 100 будинків.
– До 10 грудня 2018 року співвласники багатоквартирних будинків,
незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним
будинком, повинні укласти нові договори з виконавцями комунальних
послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги. Що це дасть?
– Це дасть чітке розуміння відповідальності за внутрішні мережі та місця
загального користування. Передбачається 4 моделі договірних відносин між
споживачами та виконавцями комунальних послуг:
– індивідуальний договір «до квартири», де виконавець відповідає
за якість послуги «до квартири» та обслуговує внутрішні мережі у будинку.
Виконавець має отримувати кошти згідно ціни на ресурс, плату за
обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, плату за абонентське
обслуговування;
– колективний договір – це укладання будинком, усіма споживачами, в особі
одного суб’єкта договору із виконавцем (підписує делегований від мешканців
представник чи голова ОСББ або управитель). Але колективний договір не
передбачає колективної відповідальності. Виконавець пред’являє претензії
конкретним боржникам та відповідає за якість послуги на вході до будинку та
не обслуговує внутрішні мережі у будинку;
– «колективний споживач». Цей вид договору можливий лише для ОСББ.
Утримання мереж здійснюється відповідно до кошторису щодо утримання
будинку. Відповідальність лежить на ОСББ. За умовами такого договору ОСББ
купує у виконавця відповідну послугу та самостійно здійснює її розподіл між
мешканцями згідно із своїми статутними документами.
– індивідуальний договір, як під варіант, якщо співвласники вчасно
самостійно не оберуть модель. Виконавець відповідає за якість послуги на
вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку.
– Знаємо, що 2 серпня 2017 року набув чинності Закон України «Про
комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Яка його
особливість?
– Цей Закон дозволяє знизити на три чверті обсяг необлікованих витрат води у
внутрішньо-будинкових системах. Саме тому, всі будинки повинні бути
стовідсотково укомплектовані вузлами обліку.
– Хто здійснює оснащення будинків необхідними засобами обліку?
– Оснащення вузлами комерційного обліку будівель зобов’язаний здійснити
оператор зовнішніх інженерних мереж питної води для нежитлових будівель –
протягом одного року до 2 серпня 2018 року, а для житлових будівель –
протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом до 2 серпня 2019
року. Розпочати процес підготовки необхідно вже сьогодні – шляхом
проведення моніторингу визначення кількості будинків та інженерних входів,
які необхідно обладнати водоканалам з наступним відшкодуванням витрат на
такі роботи. Така інформація необхідна для визначення обсягів та джерел
фінансування цих робіт. Органи місцевого самоврядування зможуть приймати
рішення про виділення коштів із місцевого бюджету.
– А скільки уже багатоквартирних будинків в області оснащені
комерційними засобами обліку води?
– 3137 багатоквартирних житлових будинків в області обслуговуються
підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, з них 1050 (33%) оснащені комерційними засобами обліку води та лише по 789 (25%) засобах проводиться нарахування. Що ж стосується лічильників тепла, то 753 багатоквартирних житлових будинки в області мають централізоване теплопостачання і у 140-ка з них облік проводиться за показами будинкових лічильників тепла.
– А яка відповідальність передбачена для виконавців у випадку надання неякісних послуг?
– Якщо послуги неякісні, споживач має право оформити акт-претензію.
Передбачено, що виконавець компослуги або управитель зобов’язаний прибути
на виклик не пізніше, ніж протягом однієї доби з моменту отримання
повідомлення від споживача. Інакше акт підписує споживач та ще двоє
споживачів із сусідніх приміщень. Виконавцю компослуги (або управителю)
дається п’ять робочих днів, щоб відреагувати на скаргу. Та якщо протягом
п’яти днів виконавець не надав відповідь на претензію, вважається, що він її
визнав. Також за неякісні послуги, або послуги, надані в неповному обсязі,
передбачене зниження оплати і відповідальність комунальників та штраф на
користь споживача за перевищення нормативних строків проведення аварійно-
відновних робіт.
– Поясніть, що означає монетизація субсидій на рівні надавачів послуг?
– З 1 січня 2018 року запроваджується монетизація субсидій на рівні надавачів
послуг. Реформування системи розрахунків за субсидіями складатиметься з
трьох етапів:
1) монетизація розрахунків за субсидіями на рівні підприємств-надавачів
послуг з 1 січня 2018 року;
2) підготовка системи до здійснення монетизації субсидій на рівні
домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, створення єдиного
реєстру та бази даних субсидіантів та їх верифікація тощо);
3) монетизація субсидій на рівні домогосподарств. Ця норма почне діяти з 1
січня 2019 року.
Обговорення