Децентралізація приносить, як позитиви, так і окремі труднощі, які громадам доведеться вирішувати разом. Таким є, зокрема, питання фінансування дитячих садочків, яке стало однією із ключових тем обговорення під час позачергової сесії міськради Тернополя минулого четверга. Спробуємо розібратися, хто має платити за відвідування садочків.
Звідки виникла проблема?
Після парламентських виборів 2014 року у Верховній Раді була сформована
коаліція «Європейська Україна», до якої ввійшли фракції БПП, «Батьківщини»,
Радикальної партії, Народного фронту та «Самопомочі». Однією із головних
цілей коаліції було проведення децентралізації, тобто передачі більших
повноважень на місця. Ухвалений Верховною Радою закон про державний
бюджет на 2017 рік містить кілька значних новацій, які з одного боку
передають місцевим громадам більше повноважень, а з іншого — перекладають
на них і додаткові зобов’язання, зокрема щодо фінансування дитячих садочків.
Раніше усі витрати, разом з пільгами по дитячому харчуванню і садкам ніс
центральний бюджет. З нього виділялися кошти безпосередньо для цієї мети. В
рамках реформи децентралізації новоствореним громадам разом з видатками
передали частину податків, які йдуть до місцевого бюджету. Логіка держави
проста — вчіться рахувати ваші гроші і розумно їх витрачати.
Українське законодавство, починаючи від Бюджетного кодексу, ЗУ «Про
місцеве самоврядування» чітко передбачає, що усі повноваження мають бути
забезпечені фінансовим ресурсом, бо в економіці не працює нічого, якщо на це
немає коштів. Ст.140 ж Конституції змушує голів територіальних громад діяти
виключно у рамках закону. «Місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні,
міські ради та їх виконавчі органи», – каже вона.
Відтак виникла законодавча колізія, коли з одного боку є державна гарантія
безкоштовної освіти, включно з дошкільною, а з іншої – місцеве
самоврядування повинно чітко розраховувати виключно на власні кошти, і
забезпечувати у першу чергу послуги громаді. Тобто міський голова
Тернополя повинен витрачати кошти, у першу чергу, на людей зареєстрованих
у Тернополі. Такий самий обов’язок мають голови сільських рад та
новостворених об’єднаних територіальних громад перед мешканцями своїх
населених пунктів незалежно від того, де дитина ходить у садок – в Тернополі
чи у своєму селі.
Де взяти гроші на дітей з довколишніх сіл?
Існуюча на сьогодні законодавча база передбачає два варіанти вирішення
проблеми фінансування перебування у садочках нетернопільських дітей.
Перший варіант, коли громада, наприклад село, об’єднується з Тернополем.
Тоді об’єднуються бюджети двох громад і питання фінансування дітей з
новоствореної громади – в компетенції міськради Тернополя. Другий варіант,
коли об’єднана територіальна громада заключає добровільну угоду з
Тернополем про міжбюджетні розрахунки і виділяє кошти на ту кількість дітей,
які ходять у садочок в Тернополі, але зареєстровані у цій громаді. Для бідних
ОТГ, які мають мало податкових надходжень, держава видає різного виду
доплати. Це гроші, які КОЖНА громада мала б витратити на КОНКРЕТНУ
мету, наприклад на фінансування конкретної кількості дітей. У випадку сіл, які
ще не пройшли процес об’єднання, цю цільову доплату отримує районний
бюджет, який мав би платити за дітей, зареєстрованих на території району,
окрім проживаючих на території ОТГ.
Однак, поки немає законодавчого примусу для Райдержадміністрацій та райради чи голів ОТГ. Цим користуються районні чиновники та окремі голови ОТГ. З одного боку вони кажуть, що держава має гарантувати безкоштовний садочок кожній дитині, а з
іншого – не бажають виділяти на це кошти, які по закону мають бути закладені
у бюджеті. Чиновники фактично перекладають свої обов’язки на плечі батьків.
Маніпулюють ними і женуть на акції протесту, хоча мали б просто укласти
угоду з Тернополем.
Чому окремі депутати «раптом передумали»?
Варто зазначити, що більшість депутатів Тернопільської міської ради ще влітку
підтримали звернення до голів ОТГ, голови Райради та Тернопільської РДА з
проханням укласти угоду з містом про міжбюджетні розрахунки за садочки.
Таких звернень було два і після останньої сесії за дорученням міського голови
Сергія Надала було спрямоване третє звернення до голови Тернопільської РДА
та голови Тернопільської райради. При цьому міський голова Тернополя
звернувся до партійних фракцій, представлених у Тернопільській міській раді, з
проханням провести переговори з однопартійцями у районній раді, яку очолює
представник «Самопомочі», щоб у районному бюджеті були закладені кошти на
дітей з району, які ходять у тернопільські садочки.
Замість цього, окремі, депутати, зокрема один з представників «Самопомочі»,
вдався до відвертих маніпуляцій. Замість працювати над вирішенням проблеми,
він розпочав у себе на сторінці у Фейсбук опитування: Чи мають діти батьків,
які працюють у Тернополі, платити за садочки? Хоча відповідь на це питання
відома – батьки не повинні платити. За дітей повинен заплатити бюджет
Тернополя, якщо діти зареєстровані у Тернополі, або відповідна територіальна
громада, де зареєстрована дитина. Зрештою – це європейська практика. Адже в
Німеччині чи Польщі працювати людина починає лише тоді, коли отримує
офіційну реєстрацію у місці праці. Це очевидно, бо саме тоді зрозуміло, що
вона сплачує податки до місцевого бюджету.
Василь Блаженюк, юрист
