Ярина Затонська – магістр мистецтв, викладач музично-педагогічних дисциплін, котра закінчила інститут мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка. Уже сім років у її житті домінує такий творчий напрямок, як виготовлення предметів побуту, оздоблення з допомогою різноманітних технік – до слова, посильних практично кожному. Головне – бажання. У даному випадку мова йде про декупаж. Декупаж – це унікальна техніка. Така, що навіть коли раніше ви ніколи не малювали, не займалися творчістю, то все одно створите красиву річ під умілим керівництвом майстра.
– Ярино, а хто твої батьки? Адже ти пропонуєш нинішньому споживачу дуже актуальний напрямок дозвілля. Тоді, коли жінки й дівчата працюють нині практично нарівні з чоловіками і, навіть не згадують, що треба розслаблятися не лише з допомогою походів у кіно чи звичайнісінького сну…
– Дідусь мій, Бинч Василь Васильович – лемко, народний майстр, займався лемківською різьбою, це уміння перейняв і мій тато, який ще й гарно малює. Мабуть, саме від них я й отримала нахил до художньої творчості. Ще до того, як почала займатися цим серйозно, то вишукувала різну інформацію, фото та відео майстер-класи в інтернеті, як навчитися цьому мистецтву. Адже тоді здобути інформацію було не так просто, як зараз. Але навіть безліч знань – не настільки важливі, як можливість один раз побачити і запам’ятати, щоб вже потім не раз відтворити! І таки правда – для жінки – вишивка, декупаж, будь-яка інша творчість руками є дуже корисною. Вона заспокоює і надихає.
– Чи рідні відразу сприйняли твої захоплення?
– Хоч у нас в сім’ї багато творчих людей, проте вони довший час бачили це саме як захоплення, якому немає кінця-краю. І в яке я вкладаю кошти. Однак, світ краси, який я формувала своїми руками, настільки захопив, що я не здавалася і розширювала не лише перелік поверхонь для декупажу, а і своє робоче місце.
– І яким є твоє робоче місце? Певно, там все таке миле і гарнесеньке… Логотипом ти обрала лаванду – символ затишку і краси.
– Спочатку це був невеликий робочий стіл в спальні, потім я перенесла все у вітальню. Згодом всі можливі місця і шафи стали «тріщати по швах» від моєї творчості… Зрештою, коли ми вже навіть на веранді не могли вільно пройти через ящики із заготовками і спакованими посилками, я почала мріяти про відкриття творчої крамнички! З цією думкою я засинала і прокидалася! Щодо лаванди – якось підсвідомо мене тягнуло саме до цієї теми, а роботи в такому стилі подобаються і багатьом клієнтам. Пізніше знайшла, що лаванда символізує «Любов». Тому без вагань зробила її логотипом крамниці.
Правильно. Спосіб візуалізації дуже ефективний. Головне – не сидіти зі складеними руками (сміється). Але мені все-таки хотілося чогось більшого, ніж просто сувенірна крамниця в рідному Тернополі. З Божою допомогою все можливо! У жовтні 2016 року я зі своїм чоловіком та незамінною помічницею-сестричкою відкрили «Творчу крамницю «Handmade story». Це дуже затишний куточок, де практично кожен може щось для себе знайти: хтось – красивий оригінальний подарунок, а хтось – необхідні для творчості та натхнення матеріали. Також тут можна навчитися створювати красу своїми руками і поспілкуватися в творчій атмосфері.
– Що можуть отримати жінки й дівчата на ваших заняттях?
– Найперше – це естетичне і моральне задоволення від того, що вони створюють красу своїми руками. Вже сама атмосфера крамниці, як і вишукані готові роботи майстрів надихають на те, щоб творчість була успішною. Під час таких майстер-класів ви відпочиваєте духовно, вас нічого не бентежить. Багато жінок-підприємців приходять до нас, щоб просто «перезавантажитися». Ви отримуєте прилив енергії та сили. Завдяки відпочинку в такій формі з’являються нові ідеї для розвитку власної справи. По-друге – на МК – ви і навчаєтеся, дізнаєтеся про види фарб, лаків. На МК декупаж ми завжди поєднуємо з іншими техніками. Вже після першого заняття ви можете сміливо творити вдома. По-третє, Ви маєте можливість спробувати різні матеріали, подивитися і порівняти якість заготовок, що неможливо побачити онлайн, в інтернеті. Майстер розкаже і покаже переваги різних матеріалів, які використовуються в декупажі. Також, одразу в крамниці Ви можете подивитися на вже готові роботи – потримати їх в руках, розглянути, а це завжди більший досвід, ніж просто фото в інтернеті.
І останнє – майстер клас, це завжди знайомство з новими людьми, це спілкування та обмін досвідом. Ви маєте можливість вибрати, яку саме річ будете декорувати на нашому занятті. Це можуть бути речі побуту – ключниця, кухонна дощечка чи підставка, органайзер, або своїми руками можете створити подарунок для близької людини. Отже після такого майстер класу, ви повертаєтеся додому з потрібною красивою річчю, з новими знаннями. Не сидіть вдома, вбиваючи свій час поруч з телевізором чи в інтернеті. Приходьте до нас за новими враженнями та емоціями. До речі, приходьте на майстер-клас до нас у листопаді – поки за вікном колючий дощ і холодний вітер, ви зігрієтеся і створите чудовий елемент декору для домашнього затишного інтер’єру.
– Нині наважитися розпочати власну справу непросто…
– Саме так! Головне – наважитися. Втрачені можливості – це не обов’язково ті, які приведуть до успіху, але людина не сиділа на місці. А шукала. Стукала. Працювала і йшла далі. Великим поштовхом саме до відкриття крамниці стало знайомство з Оленою Дейнекою, саме вона мотивувала мене, підтримала, і я відважилася на такий важливий крок. Адже це направду моє хобі, яке стало рівнозначним моїй основній роботі – я музичний керівник народного художнього театру «Дивосвіт» ЗОШ № 22. Зараз – у декретній відпустці та виховую разом із чоловіком Андрієм (учасник квартету «Акорд») трьох діток – Матвійка, Улянку та маленького Андрійка.
– А як же встигати це все поєднувати?! Троє діток, побут, робота…
– Якщо задумуватися «Чи зможу я це», то це означає пошук способів відмови від власного я, відмови від реалізації мрії. Та і взагалі, я настільки люблю цю справу – що на майстер-класах ділюся із учнями своїм досвідом і врешті настає час, коли вони вже приходять до нас в крамницю – як самостійні майстри. Ну а напередодні пологів я також якось проводила майстер-клас, але це вже зовсім інша історія.
Наталія ВОЛОТОВСЬКА, Про Те
