Як з’ясувалося, ґрунт на взутті дівчини та ґрунт під черешнею, на якій вона висіла, абсолютно різні.
Нещодавно рідні 16-річної Світлани Притули із села Комарин Кременецького району, яку знайшли повішеною 15 лютого 2016-го року, дізналися про висновок експертизи, що пролила світло на розслідування трагедії. Як з’ясувалося, ґрунт на взутті дівчини та ґрунт під черешнею, на якій вона висіла, абсолютно різні. Щоправда, висновок важливої експертизи слідство отримало ще у березні цього року, але чомусь не повідомило рідних загиблої, аж поки їхній адвокат не наполіг на наданні для ознайомлення матеріалів справи.
Згадана експертиза свідчить, що Світлана не прийшла на місце повішення — туди її принесли чи привезли, а отже, до її смерті причетні сторонні особи. Утім, навіть за півроку після отримання висновків згаданої експертизи правоохоронці нічого не зробили для розкриття злочину.
— Версія слідства — самогубство, власне, тому поліція незадовго після нещастя закрила кримінальне провадження, навіть не повідомивши нас. Дізнавшись про такі упереджені дії слідства, ми оскаржили постанову в суді, — розповідає мати загиблої дівчини Алла Притула. — В останні години життя наша Світланка була з компанією дівчат та хлопців на дискотеці в сусідньому селі Старий Тараж, вони разом їздили до Почаєва, а що сталося далі — не відомо… Вранці ми почали пошуки доньки, бачили, як із села мчала автівка одного із хлопців з тієї компанії, котрий, до речі, зізнався, що мав статеві стосунки зі Світланкою тієї фатальної ночі. Знайшли ми доньку біля ферми… Слідчі взяли покази свідків і скоро зробили висновок про самогубство, а через нібито відсутність складу злочину закрили справу.
Слідчі тривалий час приховували від нас те, що винесена постанова про закриття справи, тому нам довелося відновлювати термін оскарження. Кременецький районний суд скасував постанову про закриття провадження. У суді встановлено, що один із компанії, в якій була Світланка, — колишній правоохоронець, до того ж знайомий слідчого, котрий веде справу. Вивела це на чисту воду бабуся Світланки. У суді вона запитала слідчого, чи вони з хлопцем з компанії є друзями. Слідчий нервував, але зізнався, що один із них працював у поліції в Кременці, інший — у Почаєві. Як ми не наполягаємо змінити слідчого, на наші звернення ніхто не реагує. Слідчий мав би допитати усіх з компанії, якщо потрібно, винести особі чи особам, ймовірно причетним до злочину, підозру. Потрібно з’ясувати, чи це було вбивство, чи доведення до самогубства. Смерть Світланки настала від удушення, на шиї була борозна від шалика, на якому вона висіла, але точно не встановлено, чи удушення настало від затискання шаликом, чи ще до того, як її повісили на дереві.
Неозброєним оком було видно, що це не самогубство, отже, слідчі мали всі підстави затримати людей, котрі були з нашою донькою востаннє, але не зробили цього. Двоє хлопців із компанії після трагедії виїхали за кордон. Прокурор на наше прохання дав вказівку провести дослідження грунту на взутті і на місці, де знайшли Світланку. Вона висіла на висоті 3 м 85 см. Нереально залізти вночі на ту черешню, не травмувавшись чи не забруднивши одягу. Натомість донька була чиста, ніде навіть не порвані капронові колготки. Єдине, у неї була сильна кровотеча, яка, за словами лікарів, настала у результаті статевого акту. Чому ж тоді хлопець, який був з нею тієї ночі, не надав їй допомоги, не завіз до лікаря? Запитань більше, ніж відповідей.
Про висновки експертизи ґрунту слідчий мовчав півроку, та нещодавно наш адвокат без попередження навідався до районного відділення поліції. По телефону слідчий запевнив, що перебуває по справах у селі, тому не може прийняти його, але, як виявилося, він сидів у своєму кабінеті. Слідчий не встиг приховати документи, довелося показати висновки експертизи. Бачимо, що справу заминають, нема жодного зрушення у розслідуванні, бо, як кажуть, крук крукові ока не виколе… Односельчани просили нас із чоловіком зрізати черешню, бо птахи їдять ягоди, розносять смуток, але поки триває слідство, не можна цього робити. До того ж один прозорливий монах сказав мені: «На плодючому дереві людина не повіситься». Прийду до черешні, поплачу… На пам’ять про Світланку хочемо поставити неподалік нашого подвір’я хрест із розп’яттям.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
