Того недільного ранку брати та їхній дядько поверталися зі Львова. Віталій та Олександр зустрічали матір Стефанію в аеропорту, а пан Володимир їх супроводжував.
Залізці гірко ридають… У понеділок, 17 липня, в селище на Зборівщині привезли три труни, і всі — в одну хату… Фатальна аварія, що сталася напередодні поблизу села Куровичі Золочівського району на Львівщині, забрала життя двох братів із Залізців — 21-річного Віталія та 23-річного Олександра Литвинів — та їхнього дядька (маминого брата), 33-річного Володимира Станіславського з Тернополя. Їхній автомобіль «Daewoo Sens» зіткнувся з легківкою «Renault Laguna», в якій їхали мешканці Хмельниччини.
Того недільного ранку брати та їхній дядько поверталися зі Львова. Віталій та Олександр зустрічали матір Стефанію в аеропорту, а пан Володимир їх супроводжував. Їхали на автомобілі пана Володимира, проте, хто був за кермом, наразі невідомо. Розповідають, що саме мешканці Тернопільщини виїхали на зустрічну смугу. Правоохоронці встановлюють причину аварії, проводять відповідні експертизи. 45-річна Стефанія досі у реанімаційному відділенні Перемишлянської районної лікарні, їй зробили операцію, її стан стабільно важкий… У пана Володимира залишився сиротою 10-річний син Назар, повдовіла дружина Галина.
— Віталик та Сашко їхали забирати маму з аеропорту. Стефанія багато років мешкає в місті Неаполь в Італії. Сама виховувала синів змалечку, змушена була податися на заробітки, дітей залишила на своїх батьків. Чим могла, допомагала синам, вони їздили до матері за кордон, а вона майже щороку приїжджала додому, — каже сусідка родини, в яку увірвалося горе. — Не можемо повірити в те, що сталося… Привезли їхні труни — усі люди ридали, на похорон прийшло майже все селище — страшна трагедія… Бабусю хлопців, а матір Володимира, з панахиди забрала швидка, її теж рятують…
На місце ДТП виїжджав найближчий товариш загиблого Володимира Станіславського Ярослав Кривий. Разом з рідними він забирав тіла з моргу і доправляв додому. Чоловік прибитий горем через непоправну втрату.
— Володя — мій друг дитинства, родом він із Залізців, ми десять років разом грали на весіллях. Я був на місці аварії, у хлопців не було шансів на життя… Коли я приїхав, їхні тіла лежали прикриті одним великим покривалом, довкола було багато крові… — ледве знаходить слова пан Ярослав. — Слідство встановить, яка причина аварії, попередньо відомо, що нібито вони «зловили» узбіччя — там зробили нову дорогу, а перехід на узбіччя різкий. Хлопців занесло на зустрічну смугу… Напередодні я говорив з Володею по телефону, казав, що коли приїде у Залізці, підемо на пиво, поговоримо… Усі нині хвилюються за Стефанію — вона досі у важкому стані: то приходить до свідомості, то знову непритомніє… Їй поки що нічого не кажуть про синів та брата. Вона сиділа на задньому сидінні і, за словами свідків, випала з авта, коли його занесло. Стефанія дивом врятувалася, адже удар був страшний, авто все потрощене…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
