Ще одна людяна тернопільська історія. Сталася 24 червня. Молода мама з 8-річним сином і з великою сумкою сідала на поізд Львів-Харків. І сталося так, що спізнилася до 17го вагону, хоча коли вони бігли, поїзд ще стояв. Але не встигли. Розпачу не було меж…
Люди навколо підказали – взяти таксі і доїхати до найближчої станції – а це Підволочиськ. Підбігли до таксистів (це та банда, яка криміналізує таксі-перевезення на вокзалі). Ті виставили ціну 500 грн. У мами було всього 250 грн. з собою.
Присутні тут тернополяни сильно обурилися і накинулися на цих авто-гицелів. Ніхто не хотів поїхати. Аж тут обізвався хлопець на старенькому Ланосі. Виявляється, він щойно провів дружину на цей самий поїзд. Запропонував довезти швидко до Підволочиська, сіли їхати. Таксисти-падлюки, які окупують залізничний вокзал, почали блокувати виїзд! Не давали Ланос виїхати з вокзалу!
Але за допомогою людей на вокзалі, які спостерігали цю ситуацію, якось вибралися і у швидкому темпі (150 км) доїхали до Підволочиська, знайшли там вокзал (бо ніхто ж не знає містечка). Поїзд якраз під”їхав. Мама запропонувала розрахуватися, дала гроші водію-рятівнику – і він почав відмовлятися! Врешті, погодився взяти 200 грн, а 50 грн віддав, кажучи щоб вони мали на дорогу. Успішно спізнюхи зайшли в сві вагон і успішно доїхали до свого Харкова. Живі і здорові, слава Богу!
І в метушні не запам”ятали ні номера машини, ні не спитали імені водія (знають тільки, що він з якогось села).
Ось така історія. Мама Юлія і син Давид (вони мешканці Краматорська) надзвичайно вдячні Добрій Людині – водію, який врятував їх у цій ситуації. Також відзначили доброту і співчуття тернополян за моральну і не тільки підтримку, під час пошуку вирішення проблеми.
Добрі люди і їх добрі вчинки повертають нам віру в Людство. В цій історії немає жодного слова вигадки.
Автор: Григорій Бурбеза
Обговорення