Після важкої недуги помер Михайло Євстахійович Станкевич, український мистецтвознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства (1995), професор (2000), член НСЖУ (1988), голова Спілки критиків та істориків мистецтва (СКІМ — з 1999), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (секція естетики та культурології, 2002).
Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких (2011), обласної премії імені С. Гординського (Львів, 2005). Починаючи з 1972 р. опублікував понад 200 дослідницьких і науково-популярних праць (переважно про декоративне мистецтво, архітектуру, дизайн) українською, російською, польською мовами.
Михайло Євстахійович Станкевич народився 1 серпня 1948 року в селі Жизномирі Бучацького району Тернопільської області, нині Україна. Закінчив Бучацьку художню школу (1964 р., педагоги — Омелян Ментус, О. Марченко); Косівське училище прикладного мистецтва (1968, вчителі з фаху — Г. Колос, Олексій Соломченко), Київський державний художній інститут, теперНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1978 факультеті теорії, та історії мистецтва, педагоги — П. Білецький, Л. Міляєва, О. Тищенко).
Працював у Бучачі вчителем образотворчого мистецтва і креслення (СШ № 1, тепер Бучацька гімназія імені В. М. Гнатюка), художником-оформлювачем, викладачеместетики в радгоспі-технікумі. З 1980 року у Львові в Музеї етнографії та художнього промислу молодшим, з 1986 — старшим науковим співробітником.
З 1991 по 2008 завідувач відділу народного мистецтва в Інституті народознавства НАН України. З 2008 року до 2017 очолював кафедру дизайну і теорії мистецтва, спеціалізовану вчену раду по захисту кандидатських дисертацій в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.
Обговорення