Сьогодні у Киданцях презентували книжку про село, яку написала уродженка Киданець – Аня Чечота.
У виданні вона описала історію, усі цікаві моменти та розповіла про важливих людей, які з ним пов’язані з селом. У втілені ідеї написання книги Аню підтримав Андрій Строєвус. 
– Інформацію я збирала в архівах, там мені допомагав історик – Андрій Цальо. Там я працювала близько 2 місяців, багато інформації довелось перекладали з польської мови. Після цього роботу продовжила у Збаражі та Киданцях.Мені дуже приємно було працювати з усіма людьми, адже вони так привітно мене зустрічали, розповідали усе, що знали, допомагали хто чим міг.
Важливу роль у організації відіграв депутат обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка, уродженець Киданець – Богдан Яциковський.
– Сьогодні презентували книжку “Киданці”. Я зворушений тим, що я сьогодні почув і побачив. У місті багатьом здається, що село десь дуже далеко, що воно нікому не потрібне. А я переконаний, що такі села,як мої Киданці, де люди знають і пам’ятають свою історію – мають майбутнє! Прозучали сьогодні прекрасні слова відомої пісні «Без коріння саду не цвісти…» Я пишаюся своїм корінням. Мій дід – Бонк Богдан Степанович понад 20 років був директором Киданецької середньої школи, будував цю школу, яка досі є однією з кращих в районі. Другий дід – Яциковський Ярослав у часи комуністичного терору відбув 11 років каторги у Воркуті. Мої батьки теж виховували мене бути патріотом свого села . І я намагаюсь ним бути. Сьогодні в Киданцях справді велике свято. То ж нехай продовження літопису «Киданці» буде про великі досягнення наші і наших дітей в різних сферах життя. А для потрібен передусім мир! Я усім цього бажаю. Як і бажаю здоров’я, достатку, впевненості у дні завтрашньому!, – каже Богдан Яциковський.
Люди були у захваті від цієї події, вони раділи, що їх майбутні покоління будуть мати таку пам’ять про своє село, важливих людей, пам’ятатимуть події, що тут відбувались. Програму доповнили своїм чудовим та душевним співом сільський хор. Важливість цієї презентації для людей важко переоцінити, у багатьох були сльози на очах коли авторка із захопленням розповідала про село.
Обговорення