Старовинна Запрестольна ікона Божої Матері «Неутомима поміч», яка знаходиться у сільському храмі Успення Пресвятої Богородиці в селі Угрині на Чортківщині, наділена чудесною силою зцілення, умиротворення і позбавлення від усіх бід.
Сюди звідусіль їдуть люди в надії прикластися до її святого лику і вимолити для себе Божу милість.
Історія її появи в Угрині оповита легендою. Переповідають, що ще у 16 столітті на горі між Угринем і Чортковом пастухи побачили на дошці, якою накривали криницю, відбиток Божої Матері з Ісусом на руках. Про цю радісну знахідку звістили людям, а оскільки криниця знаходилась ближче до Чорткова, то вірні з чортківської церкви забрали Образ до себе. Та сталося диво: на ранок Святий Образ знову був на криниці, і так повторювалось декілька разів. Тоді всі зрозуміли: Матір Божа «вибрала» Угринь. Парафіяни з Угриня з почестями забрали Образ до своєї церкви. З часом помітили, що Образ має чудодійну силу зцілення , тому він був коронований митрополитом Станіславівським ( Івано – Франківським ) Йосипом з назвою ” Неутомима Поміч “.
Ікона з давніх-давен зберігалася у старих дерев`яних церквах, які згоріли. Однак, якимось дивом уцілів лише чудотворний образ. Пізніше, він зайняв місце у новозбудованому храмі Успення Пресвятої Богородиці, який закінчили будувати у 1870 році.
– Ікона Божої Матері є надзвичайно цінною, розповідає настоятель місцевого храму отець Микола Ференц.
– Ісусик тут зображений у вигляді старця, а це якраз почерк давніх іконописців. Коли я прийшов сюди на парафію, старожили розповідали мені, що польські фахівці хотіли реставрувати Образ, бо лики святих дуже потемніли від часу. Однак жодна фарба не підходила, тому усе залишили як є. І ось декілька років тому сталося диво, ми з парафіянами зауважили, що Ікона дивним чином сама по собі світліє. Особливо це спостерігаємо на Великдень. Чи то не Боже провидіння?
Отець Микола каже, що прикластися до Ікони приїздять люди з усієї України. Майже щотижня телефонують і запитують про розклад Богослужінь. А буває, що й у нагальних випадках доводиться відкривати церкву, коли хтось дуже потребує Божої помочі.
Сільський храм в Угрині – то є справжня окраса Чортківського краю. Стоїть він на узвиссі й упирається у небо хрестами і банями. Довкола – чудові природні краєвиди.
Неподалік храму знаходиться скорботне місце. Старші люди пригадують: на тутешній горі радянські кати жорстоко закатували священика. 7 липня 1941 року енкаведисти йшли із Чорткова і вели через село Угринь людей із Чортківської тюрми до мыста Умань, де потім їх розстріляли. У селі вони побачили сільського священика о. Антона Ричаківського і силою забрали із собою. Три дні шукали парафіяни священика і тільки на третій день побачили як над житом кружляють круки. Там лежав закатований отець.
Страшні муки перетерпів о. Антон, але невидав нікого із патріотів України. Така от трагічна сторінка історії села.
В Угрині було дуже багато національно свідомих людей. Отець Микола пригадує, коли вперше прийшов на парафію, побачив над чудотворним Образом Тризуб. А часи були такі, що за це не лише до Сибіру можна було втрапити, але й життя позбутися. Але, мабуть, з Божим заступництвом, нічого страшного не сталося.
А потім з`явилася у церків ще одна Ікона. Історія її появи – таємниця для жителів села. Це було у 1991 році. Отець Миколи прийшов на ранкове Богослужіння і побачив у церкві Образ Божої Матері з Ісусиком. Вона була дуже вишуканою і незвичною: виконана на жовтому полотні з дірочками, із вишитими довкола словами «Мати Неустаючої помочі не остав нас». Але звідки тут взялася і хто ж її приніс до храму? До сьогодні це залишається загадкою. Є версія, що то, можливо, хтось із селян переховував реліквію у себе вдома довгі роки, а тепер вирішив повернути. Настоятель храму почав цікавитись її походженням, вивчав різні джерела і знайшов цікаву легенду про те, що списана вона з Лику Богородиці самим апостолом Лукою. Можливо, історія її появи так і залишиться легендою, але незабаром сільські жителі зрозуміли, що знайдений Образ має теж чудодійну силу.
– Був у нашому селі період, коли ми мали багато самогубств серед людей, – розповідає о. Микола Ференц. – Якась пошесть пішла. Що ж робити? Взяли тоді Ікону і по домівках почали носити, молебні проводити. Обійшла вона кожну хату і знаєте, все припинилося. Тому я вірю в легенди і перекази старших людей. Захотілось мені віднайти те місце, де за переказами, об,явився Лик Матері Божої. Старенька жінка вказала місце і пригадала, що там дуже-дуже давно било джерело цілющої води. Ми почали копати у тому місці і таки натрапили на нього, а поблизу спорудили капличку.
З гордістю показує священник і церковну дзвінницю, унікальний дзвін з якої у час війни був схований селянами у землю. Часи йшли, люди вмирали. А коли хтось пригадав про той сховок, вже не було в кого запитати: куди ж саме його закопали? О. Микола привіз у село саперів і так віднайшли реліквію в землі. Тепер цей старовинний дзвін скликає людей на Богослужіння а його передзвін чути далеко за межами села.
Прикладаючись до чудотворних Ікон у церкві Угриня, за допомогою щирої молитви можна випросити для себе і своєї родини Божу милість і ласку. Тому двері до храму тут завжди відкриті для вірних.
Підготувала Ірина Мадзій, TeNews
