В Тернопільській міській раді учасникам військових дій, ветеранам та родичам загиблих вручили нагороди.
У Тернополі відзначили День Збройних Сил України. Традиційно вітали усіх, хто несе службу в лавах української армії, учасників бойових дій, ветеранів, згадували тих, хто віддав своє життя в боротьбі за Батьківщину.
За мирне небо над Україною воюють не лише українці, а й люди інших національностей. До прикладу, Ігор Войцехівський – поляк за походженням, проте нині – український солдат-доброволець. Особливо вдячний волонтерам. Без їхньої допомоги вижити на війні було б неможливо.
Був в Пісках з вересня 2014 по січень 2015 року – в такий найнебезпечніший період. Підтримка держави яка? Як був на фронті, то виключно все забезпечення було завдяки волонтерам. А зброя і боєприпаси – це виключно трофеї, тобто ми самі здобували для себе патрони, зброю, міни… Дуже жаль, що тут в нас це називають АТО. Там війна – справжнісінька російсько-українська війна. І жаль, що кращі з кращих віддають там свої життя. – розповів боєць-поляк, артилерист 5-го окремого батальйону Української добровольчої армії Ігор Войцехівський.
Війна… Вона забрала тисячі життів патріотів, які боронили кордони своєї країни. Мужнім воїнам, яких ми сьогодні називаємо героями, посмертно вручають нагрудні знаки. Про них розповідають друзі, батьки та побратими.
Пані Галина розповідає про свого сина – сержанта Віталія Лотоцького, загинув під Дебальцевим, зі слізьми на очах. Жінка каже: Ми його довго шукали. Загинув 16 лютого 2015 року, а знайшли аж 8 березня. Не залишилось ніяких документів, нічого. Про наших синів згадують тільки на якісь річниці чи свята. І тільки у наших материнських серцях, наші сини будуть щодня.
Самі ж військовослужбовці бажають миру усім. Адже війна вже й так забрала багато життів… Пролито чимало материнських та дівочих сліз.
Обговорення