Її роботи легкі та чуттєві, а життєва філософія, як і саме життя, наскрізь просякнута любов’ю, любов’ю до сім’ї, дітей, творчості і до прекрасного. Знайомтеся, Олеся Гудима – талановита українська художниця, тернополянка, учасниця численних мистецьких виставок в Україні, журналіст, літератор.
Богдану-Ігорю Антоничу у сні приходили вірші, а вам – картини. Чим можете пояснити цей дивний зв’язок?
Що в житті любиш, те й приходить. Зараз я працюю над новою колекцією картин, продумую кольори, різні технічні підходи, а ще — наповнююся емоційно. Можу слухати музику, можу переглянути фільми Параджанова, наприклад, «Тіні забутих предків», і все, до чого автори підходили з любов’ю. І поет, і художник ставить світу запитання і світ відповідає снами, випадково почутими фразами з фільмів, тощо.
Котра із ваших картин писалася найдовше? Чому?
«Ангели миру для України». Малювала сім місяців. В часі вийшло найдовше, тому що творчий процес напряму залежав від подій, які переживала з іншими людьми (Майдан, а потім війна).
Як ви ставитеся до того, що художник продає свої роботи, адже кожна з них – це самовияв, якась частинка автора?
Журналіст продає статтті, пекар — хліб і так до безкінечності. Кожен знаходить себе в тій чи іншій роботі й отримує зарплатню. Одні вкладають свою любов і їм щастить, інші обирають роботу логічно та рухаються не своїм шляхом. Я не розумію філософії, згідно якої художник має бути бідним. Постити, проявляти милосердя, молитися — так, це робить його надчутливим, але бути бідним і весь час думати, де взяти гроші –
однозначно, ні! Та й сьогодні бідна людина просто не може намалювати сотні картин, адже якісні матеріали дорогі.
Як до вас приходить задум картини?
До мене приходить швидше бажання працювати, передати емоції, захоплення, які бувають настільки сильні, що неможливо їх тримати у собі.
Тернополяни знають вас найперше як талановиту художницю, але ваша фахова «зброя» — це слово. Спробуйте словесно описати свою картину людям, які ніколи не бачили ваших робіт.
Дуже цікаве запитання, спробую. Мої колекції різні за тематикою. Для тих, які намальовані у стилі магічного реалізму, а це «Ангели миру для України», підійшли б слова «образ», «сяйво», «умиротворення», «спокій», «тиша», «жінка». Для картин, на яких зображені квіти, — «блакитний обрій», «туман», «бузковий і ванільний крем», «маки», «пелюстки», «смачно».
Ваші роботи високо цінять не лише в рідній країні, а й далеко за її межами. Чи знаєте ви, хто ці люди (поціновувачі вашої творчості)?
Люди, які купуть картини з інших країн залишаються зі мною. Вони постійно слідкують за новими колекціями і за моїм професійним ростом. Думаю, я їх не розчарую. Найчастіше це українці, які інвестують кошти в мистецтво. Вони підбирають картини не «під стіни», а «колекційно», щоб в майбутньому вдало реалізувати продаж або залишити гарний спадок дітям. Картини – один із небагатьох «товарів», вартість яких постійно зростає відносно професійної діяльності автора. Ціни фіксуються мистецтвознавцями, галереями, з якими художник тісно співпрацює.
Історія знає чимало талановитих художників, що не були визнані за життя і лише одиницям вдалося здобути ім’я в роки творчості. Як думаєте, чому так часто буває?
Напевне, є два варіанти: або таким був задум їхніх душ для росту, або ж таким було мислення, яке притягувало схожі ситуації.
Після смерті художника вартість картин зростає. Часто власником майже всіх його колекцій є одна людина, яка починає «розкручувати» автора (історія Ван Гога). Або ж, навпаки, за життя художник має мецената, який популяризує його творчість (Пабло Пікассо).
Для когось істина — в вині, а для вас?
Для мене істина — в розвитку. Постійному русі та розвитку, — професійному і душевному. Помітила одне: проходиш різні ситуації, змінюєшся і «пастки» щоразу стають вишуканішими.
Сьогодні найбільше часу ви присвячуєте діткам, адже ви – багатодітна мама. Як вдається поєднувати материнство та мистецтво?
Для мене це ДИВО.
Опишіть, будь ласка, себе одним словосполученням із прикметника та іменника, наприклад, красива жінка.
Безмежний дух у тілі
В живописі ви любите експериментувати, зокрема, із полотнами для ваших творів: малювали на простирадлах, пляшках, в одному із інтерв’ю поділилися планами намалювати рухому картину. Яких ще цікавих нестандартних рішень чекати від Олесі Гудими?
Може бути що завгодно, побачимо.
Cпілкувалася Юлія Хім’як, culturno.te.ua
