Тернопільський священик протоієрей Євген Заплетнюк у своєму дописі “10 речей, які варто знати обираючи хрещених батьків чи погоджуючись стати ними” на сайті bogoslov.org розповів про те, як обирати хресних батьків своїм дітям.
Хресний батько чи мати – це дорослий, зрілий і відповідальний християнин, який допомагає новохрещеному на його шляху духовного зростання. Хресний батько чи мати повинні в міру сил опікуватися духовним життям свого хрещеного так само добре, як рідні батько та мати піклуються про фізичне здоров’я чи фінансове благополуччя своєї дитини.
Саме тому вибір людей, які стануть хрещеними батьками новохрещеному немовляті – це не порожня формальність, не дань традиції, не романтичний український звичай, але реальне закладення фундаменту максимально якісного, повноцінного розвитку дитини. Найкраще, що можуть зробити люблячі батьки для своїх чад після народження та дару життя – це дар розумних, відповідальних, віруючих і люблячих хресних батьків. Це той фундамент, на якому буде зростати ваша дитина.
Не буде у вашої дитини добрих хресних батьків і наставників – не буде в неї тієї опори, на яку вона могла б опертися в особливо важливі чи складні моменти свого життя. Цей світ побудований так, що все в ньому має своє місце. Є речі, які можна розповідати лише хресним батькам. Ні фізичні батьки, ні сторонні люди тут не допомагають, пам’ятайте про це. Не плутайте дітям їхнє самоусвідомлення у світі, не змішуйте для них «соціальні ролі». Скажімо, існує чимало матерів, які прагнуть стати «кращими подругами», своїм дітям. Звичайно, це безумство. Мама не повинна робити з доньки подругу,бо цим самим вона краде в неї можливість мати повноцінну маму. Подруга це подруга, а мама це мама. Так каже не лише психологія, але й здоровий глузд.
Діти та дорослі, які не мали повноцінних хрещених батьків все життя відчувають себе покинутими, «духовними сиротами». А тому, розглядаючи кандидатури на роль восприємників, шукайте насамперед таких людей, які реально зможуть присвятити вашим дітям свій час, подарують свою їм любов та опіку, бо мають для цього необхідні ресурси та добру волю. Не спокушайтеся «зовнішнім блиском» окремих людей, не вважайте Таїнство Хрещення способом якось покращити своє соціальне становище чи поріднитися з начальством. Насамперед шукайте в людях віри та чисту душу.
– Не женіться за чиновниками і сановитими посадовцями, бо вони ніколи не будуть мати часу на вашу дитину, бо не мають часу на свої власні сім’ї.
– Не беріть в хрещені батьки людину лише тому, що вона багата. Якщо вона буде давати дорогі подарунки то розбестить дитину. Якщо буде дарувати не дорогі – ви будете думати, що вона недостатньо її любить і посваритесь з нею, якщо не одразу, то потім.
– Не беріть родичів, які й так пов’язані з вами кровними узами. Найкраще зробити вибір із людей, які не є членами вашого родинного кола, але когось такого, кого б ви хотіли у ньому бачити.
– Не беріть у хрещені підлітків і дітей, бо вони зможуть бути для дитини ким завгодно, тільки не батьками. Зрештою, для того, щоб когось учити, потрібно самому навчитися та мати досвід. Ви ж не віддали б свою дитину до класу, в якому класний керівник має 14 років?
– Не беріть у хрещені людей, які живуть далеко від вас, і навіть при величезному бажанні не зможуть виконувати свої обов’язки.
– Не беріть у хрещені людей, які не живуть церковним життям, не є практикуючими християнами.
– Не беріть у хрещені людей, які вже мають більше трьох духовних дітей. Зазвичай, такі люди лише «відкупляються» від них подарунками на день іменин чи Миколая, і це в кращому разі.
– Не беріть в хрещені своїх друзів по роботі. Знаю чимало випадків, коли після сварки батьків з кумами з цілком відсторонених причин, ті назавжди забували про своїх похресників, не бажаючи взагалі мати справу з тією родиною.
– Не захоплюйтесь дурною модою мати кілька пар (!) хрещених батьків. У ідеалі, потрібен лише один (чуєте, один!) восприємник, відповідно до статі дитини. Це має практичне пояснення, що своїм корінням сягає перших віків Церкви. Колись хресний батько (чи мати) під час Таїнства могли побачити оголене тіло дитини, чи навіть дорослого, приймаючи його від купелі. Щоб нікого не спокушати, було прийнято рішення мати восприємника тієї ж статі, що й новохрещуваний. Правда, з часом викристалізувалася традиція звершувати Таїнство Хрещення при двох дорослих різної статі. В Україну новітня практика мати кілька пар хрещених батьків прийшла із Заходу. Свого часу там була традиція знатним вельможам мати навіть і сто пар хрещених батьків для своїх дітей, що давало таким дітям значну фінансову стабільність і земне благополуччя. Зрештою, таке зловживання Тридентський собор категорично засудив.
Сьогодні нормальна практика під час звершення таїнства Хрещення – два восприємника різної статі. Один тримає на руках дитину до її окунання в купель, інший – приймає від священика після цього, тримаючи під час звершення Таїнства Миропомазання. І безперечно, традиція давати людині під час Хрещення два чи більше імен – проти церковна, невірна, і така, що суперечить здоровому глузду.
Повністю цю статтю можна прочитати на блозі протоєрея Євгена Заплетнюка bogoslov.org
