Тернопільський священик протоієрей Євген Заплетнюк у своєму дописі “Що вам варто знати про пліткарів і наклепників?” на сайті bogoslov.org розповів чому люди пліткують і звідки в них така жадоба поговорити про інших.
Жадоба поговорити про інших, як це не дивно, прихована в нелюбові до себе. Погоджуюсь, це звучить трохи дивно. Але, не поспішайте передчасно робити висновки. Зараз я все спробую роз’яснити. Часто ми намагаємося розуміти певні теми, використовуючи при цьому елементарні причинно-наслідкові закони. При цьому забуваючи, що деякі речі не є настільки очевидними та простими, якими видаються на перший погляд, але приховані від нас десь значно глибше. Саме така історія відбувається з людьми, які люблять пліткувати. Ззовні ми дійсно бачимо, що плітки це свідчення нелюбові людини до свого ближнього, що сприймаємо як безумовний гріх. Однак, якщо поглянути трохи глибше, в душу людську, ми побачимо дещо іншу картину.
Пліткарі та заздрісники – це люди, які через певний негативний досвід, з якогось часу почали усвідомлювати власну аномальність, зрозуміли, що вони в чомусь гірші за інших, недосконалі, відсталі. І от саме для того, щоб компенсувати в людських очах свою нікчемність, вони намагаються будь-яким чином опускати до свого рівня інших людей. Ось, де психологічне коріння цієї, та інших схожих пристрастей. Зазвичай, пліткарі розповсюджують про вас лише погані новини, чи не так?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що варто знати українським чоловікам про самих себе?
Невпевнені в собі люди не цінують власного життя, не хочуть його, внутрішньо противляться йому. І щоб хоч якось утекти від самого себе, замість свого власного, вони часто надають перевагу життю інших людей. Саме в цьому лежить пояснення і феномену фанатизму (захоплення особистим життям акторів, співаків, спортсменів), і пліткарству, і навіть, професійним захопленням історією, біографіями політиків чи перегляду телесеріалів. Якщо людина десь переходить межі здорових рамок, цікавлячись чужим життям більше ніж власним – вона потенціальний пацієнт психотерапевта та духівника.
Пліткарство – це доволі складна та небезпечна духовно-душевна хвороба, яка вимагає лікування у спеціаліста. Психолог може допомогти людині повернути втрачену самооцінку та любов до себе, а духівник – стримає, чи принаймні, підкаже як саме стриматися людині в реалізації своїх конкретних злих, поганих вчинків щодо себе та інших. Окрім того зауважу, що пліткарство, як наслідок невпевненості людини в собі, слід викорінювати в собі якомога швидше, оскільки воно діє не самостійно, а, частіше всього, є одним із симптомів ще більш небезпечніших духовно-психологічних станів і захворювань.
Повністю текст можна прочитати за цим посиланням.
