Раптово зниклу ще наприкінці 80-х тернополянку Віолетту Марчукову виявили у власній квартирі через 30 років. Жінка перестала ходити на роботу, на вулиці не з’являлася. Куди пропала – ніхто з’ясовувати не став, а її мати Зоя, що відрізнялася дивацтвами в поведінці, на питання відмовчувалася і майже не підтримувала зв’язок із зовнішнім світом.
Знайшли Віолетту тільки після смерті матері в кінці 2014-го, зламавши двері на прохання схвильованих сусідів, які запідозрили щось недобре – пенсіонерка давно не з’являлася, пише КП.
Два роки після укладення 50-річна тендітна і маленька Віолетта провела в Петриківському обласному геріатричному пансіонаті біля Тернополя. Жінка, яка спочатку могла насилу сидіти і навіть не вставала (у неї виявили крайню ступінь виснаження – кахексию), зараз може похвалитися чималими успіхами. Віолетта набрала 6 кг ваги, може себе повністю обслужити — сама їсть, одягається, ходить, їй вже не потрібні памперси, щоб не сказати — жінка з легкістю освоює техніку, захоплюється модними журналами, обожнює радянські фільми і сучасні мелодрами і … просить у персоналу купити їй туфлі на підборах.
— Але де ж такі знайти — Віолетта у нас дюймовочка, у неї 33-й розмір ноги, — розповідає “КП” в Україні “фахівець з фізичної реабілітації Петриківського обласного геріатричного пансіонату Неля Гонтарук. — Вона маленького зросту — всього 130 см, і цей свій, на її думку, недолік компенсує ходьбою на пальчиках. Спочатку нас це дивувало, ми намагалися її перевчити. Чи не знали, з чим це пов’язано, — дефектів у неї немає. А недавно однокласники розповіли, що, виявляється, на пальчиках Віолетта ходила ще в школі. Тому і швидко втомлюється від прогулянок. Сподіваюся, вдасться її все-таки переконати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жінка, яка 30 років провела у домашній в’язниці в Тернополі, читає і згадує англійську (ВІДЕО)
Віолетта вражає працівників пансіонату своїм витонченим смаком — довго і ретельно вибирає одяг, і не аби яку, а жіночну і бажано з мереживами, гіпюром. Взуття їй подобається на підборах, білизна — тільки мереживне.
— Просить купувати їй такі речі, — відзначають співробітники пансіонату. — Правда, вони непрактичні. Купуємо Віті комфортний одяг, кросівки, кеди, штани і спортивні костюми. Сама вона їхати в магазин не дуже-то хоче — далеко.
Чи не визнає маму
У пансіонаті відзначають освіченість Віолетти — вона досконально пам’ятає шкільну програму, в якому році і що вчила, всіх однокласників пам’ятає по імені та прізвища. Нещодавно була в школі, де для неї провели зустріч з однокласниками, і в своїй квартирі. Хоча про будинок вона вважає за краще не згадувати … А мати так і не визнає рідною — вважає її тіткою. В теперішньому часі також відмінно орієнтується, плутанина виникає, коли питають про проміжок між школою і тим днем, коли її знайшли в квартирі …
— Любить дивитися фільми — тільки радянське кіно, з сучасного — романтичні і іноді серіали, — кажуть в пансіонаті.
За цей час Віолетта побувала в Києві — абсолютно нормально перенесла дорогу, поспілкувалася з новими людьми. Правда, співрозмовника вибирає сама – якщо не викликає довіри, говорити не буде.
— Такі зустрічі з однокласниками і виїзди потрібні, щоб вона змогла адаптуватися в соціумі, — зазначає “КП” в Україні “директор Петриківського обласного геріатричного пансіонату Степан Глушок. — Звичайно, за один раз ефекту не буде, але з часом у неї все може налагодитися . Ви подивіться, як вона змінилася за ці два роки – не впізнати! Звичайно, поки про те, щоб вона змогла жити окремо, мова не йде. Все-таки їй потрібна допомога — приготувати їжу, ходити по магазинах і оплачувати рахунки вона поки не в стані. Їй належить ще освоїти цей пласт інформації.
У пансіонаті Віолетта отримує пенсію по інвалідності. Гроші витрачає на одяг, замовляючи жіночні дрібнички у персоналу. Жителі її рідний п’ятиповерхівки сподіваються, що рано чи пізно Віта повернеться і знову стане їх сусідкою.
КП в Україні, Анна МІЩИШИН
Нещодавно Віолетті влаштували випускний, на який вона колись не змогла піти.
