160 років тому українська земля подарувала світу великого майстра слова. В селі Нагуєвичі у Східній Галичині 27 серпня 1856 народився Іван Франко. Ще за життя його називали Невтомним Каменярем на шляхах прогресу, Вічним революціонером і Титаном праці. Доробок Франка українською, німецькою, польською, російською та болгарською мовами лише за приблизними оцінками складає кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.
Усе життя письменника — боротьба за єдність держави, за свій народ. Він був активним поборювачем українськості.
«Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціальних кордонів», – говорив Іван Франко.
Він мріяв про Незалежну Україну і разом з тим був безапеляційним викривачем українських проблем. Він не боявся говорити правду про непопулярні речі. Він вважав, що українці ніколи не стануть дійсно вільними поки торгуватимуть власною свободою, поки люди «продаватимуть свої голоси за ковбасу». Сам Франко кілька разів програвав вибори через масштабні підкупи та фальсифікації.
Нам варто повчитися у Франка говорити правду самим собі і перестати займатися самообманом.
