Проща в Зарваниці у ці вихідні — це, перш за все, можливість згадати, ким ми є насправді, можливість подумати про важливі і справді цінні речі, вважає громадський діяч, директор компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда.
Дорога до Бога в кожного своя, каже він, хтось уже на правильному шляху, хтось тільки наближається, а хтось — блукає і поки не може знайти напрямок. Зарваниця — місце, де ми можемо зупинитись, оцінити, хто ми, на якому шляху, а також подякувати а всі радощі та труднощі.
Ігор Гуда вважає, що інколи складні моменти нам даються для того, аби ми зрозуміли, хто ми і чому прийшли на цю Землю.
— Якось в мене був переломний момент. Я професійно займався спортом, виступав у луцькій футбольній команді, своє майбутнє пов’язував лише зі спортом. А потім отримав травму. І це таке враження, ніби ти стоїш абсолютно голий перед світом. Я тоді почав дуже багато читати і переосмислювати. І, попри те, що я читав дуже багато мотиваційної літератури, моєю настільною книгою стала Біблія.
Ігор Гуда каже, що, мабуть, тоді й зрозумів справжню суть християнства. Зараз він директор великої будівельної компанії, яка успішно працює в Тернополі, Києві та Львові. Працівники відгукуються про Ігоря Гуду, як про чуйного керівника, який готовий прийти на допомогу, але він переважно про це навіть не хоче розповідати.
— Для мене бути християнином, це не просто повісити хрестик на шию чи прийти в неділю до церкви, це, перш за все, служити Господу своєю роботою і діями. Ми звикли щось просити в Бога і покладатись на нього, але ми рідко дякуємо за те, що маємо. Те саме зі званням християнина, часто ми думаємо, про Божу ласку, яку отримаємо, але, на мою думку, звання християнина перш за все потрібно заслужити. Це не іспит, який ти раз склав і маєш диплом, це екзамен, який здаєш щодня багато разів. Якщо в мене є я можу комусь допомогти, то, перш за все, я вдячний Богу за таку можливість, бо її могло б і не бути. А простягати руку допомоги це не геройство чи благодійність, це звичайне бажання будь якої людини, — додає Ігор Гуда.
