30 червня 1651р. – біля волинського селища Берестечко відбулась найбільша битва XVII століття. 120 тисяч українських військ гетьмана Богдана Хмельницького разом із союзниками кримськими татарами (28 тис.), на чолі з Ісламом Гереєм – зазнали поразки від 300 тисячного польського війська на чолі з королем Яном Казимиром.
Під натиском артилерії і важкої кінноти у вирішальний момент козаків зрадила татарва і почала тікати. Хмельницький передав командування полковнику Філону Джалалію, а сам кинувся слідом за татарами, щоб змусити їх повернутися.
Хан не тільки не повернувся зі своїм військом на поле бою, а звелів затримати Хмельницького (він випустив гетьмана тільки тоді, коли одержав великий викуп із Чигирина)… Бойня тривала до 10 липня.
Основну частину козацьких військ було збережено та виведено з облоги завдяки вдалому маневру полковника Івана Богуна з відходом через болото.
Загинуло до 15 тисяч козаків здебільшого не від рук ворога, а внаслідок паніки й сум’яття на переправах.
Після поразки і викупу з татарського полону Хмельницькому вдалося зібрати нове військо. Становище поляків теж не було найкращим, тому обидві сторони згодились на перемир’я.
