Під час виставки археологічних знахідок за 2015 рік в обласному Краєзнавчому музеї розповіли, як будувався Тернопіль. Зокрема, картограф Ярослав Пелехатий поділився історією створення Старого парку та перебудови центру міста.
За словами науковця, нещодавно в центральній частині Тернополя дали назву трьом історичним територіям, пише “Доба”.
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ
– На останній науково-методичній раді Міністерства культури України ми запропонували, щоб кожному історичному ареалу дати назви, так як є в Києві. Центральна частина отримала назву Середмістя. Невеличка частина збереженої містечкової забудови на Новому Світі отримала назву Новий Світ. І ще одна є дуже цікава забудова, водночас і садиба, і парк, – це Старий парк.
Це був найперший великий сквер Тернополя, каже картограф. Заснував його наприкінці ХІХ століття бургомістр Тернополя Володимир Мандль. Тоді засадження парку не обійшлось без скандалу.
– Бургомістр зазнав значної критики від міщан, тому що вважали, що він витрачає безпідставно кошти, щоб створити цей парк. Але поступово він став одним з улюблених місць міщан. Там відбувалися різні фестивалі, святкування, ходили люди на відпочинок.
Після Другої світової війни права частина парку стала меморіалом. Хоча, зазначає Ярослав Пелехатий, вона мала колись інше історичне призначення.
– Нині це Парк Слави, а започаткований він був на честь Брестської унії.
Місцевість, де збудований стадіон, мала ухил. При будівництві із зайвої землі насипали пагорб. Нині тернополяни знають це місце, як «вічний вогонь».
– Пізніше, щоб використати цей пагорб, треба було надати йому якесь функціональне призначення. Так виник оцей пагорб слави.
Картограф показав на виставці перший повоєнний Генплан Тернополя. Він базувався на геодезичній зйомці міста від 1937 року. В порівнянні з цією картою, чітко помітні зміни вулиць центральної частини міста.
– Значно змінилася вулиця Сагайдачного. Де пам’ятник Пушкіну, раніше там була повністю забудова, там знаходився магістрат. Тобто можна прослідкувати саму історію зміни містобудівельної ситуації. Місто поступово розросталося, виходило за ті середньовічні мури і займало сади, поля, які міщани брали під забудову, – каже Ярослав Пелехатий
На цій карті також помітно, що колія проходила не так, як сьогодні.
– Колія і вагони проходили перед вокзалом, що тоді створювало певні незручності, коли приїжджав поїзд. Тому й було більше доцільно перенести колії на іншу сторону, де вони сьогодні, – розповів науковець.
