На Тернопіллі знайшли поклади нафти! Ця новина, нещодавно розповсюджена в центральних засобах масової інформації, зацікавила жителів нашої області. При цьому посилалися на слова заступника голови Тернопільської облдержадміністрації у 1991—2003 роках Віктора Литвинчука. Невже в столиці стало відомо про таку сенсацію раніше, аніж у Тернополі? Зрештою, навіть не в цьому річ. Важливіше інше. Чи зможе Тернопілля стати ще одним нафтовидобувним регіоном нашої держави? З цими запитаннями “Вільне життя” звернулося до Віктора Литвинчука.
Архіви підтвердили
— Як на мене, не варто із серйозних тем на рівному місці робити сенсації, — зазначив Віктор Литвинчук. — Одне речення з розмови з нашими американськими партнерами кимось із журналістів було висмикнуто з принципово іншої теми й розтиражовано, як епохальну подію. Загалом про пошуки й поклади нафти на Тернопіллі відомо давно. Це надто серйозна тема, яка може стати сенсацію, якщо нафтогазопошукові роботи в області будуть продовжені.
Про наявність нафти й газу в надрах Тернопільської області розмови точаться давно. Вони грунтуються як на дослідженнях, зроблених ще «за Австрії та Польщі», так і на радянських джерелах. Надзвичайно цікавими для наших науковців і геологів могли б стати матеріали, знайдені мною в архівах колишнього Тернопільського обкому компартії. Вони беззаперечно підтвердили високі перспективи нафтогазоносності Тернопілля. На початку 2000-х років це стало ще одним приводом для відновлення пошукових робіт.
Не знаю, як склалася б доля нашого краю, якби в 2002 році не був звільнений з посади голова облдержадміністрації Василь Коломийчук. З повагою називаю його одним з ініціаторів відновлення у нас геологорозвідувальних робіт. Саме тоді розпочаті дослідження надр у нашій області ввійшли в нову фазу, яка по-справжньому наблизила нас до реального видобутку власної нафти. Дослідження показали: щодо нафтогазоносності нашу область можна поділити на три ділянки — Кременецько-Шумську, Бережансько-Козівську і Монастирисько-Коропецьку. Тобто поклади нафти й газу можуть виявитися як у північній частині, так і в західній уздовж річки Стрипи. На Тернопіллі було пробурено шість глибоких свердловин — Кременецьку, Залозецьку, Хмелівську, «Бучач-1», «Бучач-2», Завадівську й низку структурно-пошукових на території Завадівки, Бучача, Коропця-Пишківців, Підгайців, Дарахова, Конопківки.
На замовлення і кошти, виділені облдержадміністрацією, Державний науково-виробничий центр «Природа» Національного космічного агентства України виконав для нас важливу роботу з вивчення можливостей нафтогазоносності Тернопільської області. Ми отримали детальні аерокосмічні карти нашої місцевості, на яких показано тектонічні розломи, а це місця можливого скупчення нафти, газу або інших корисних копалин. Високоякісні космічні знімки в поєднанні з великим обсягом фондового матеріалу дали чітку картину нафтогазоносності області. Порівняльний аналіз наших карт з аналогічними в сусідніх областях засвідчував: Тернопілля належить до того ж геологічного щита, що й Івано-Франківська, Львівська і Чернівецька області, а також Румунія. Остання — нафтодобувна країна, і їй дуже б не хотілося мати Україну конкурентом, бо ж раптом виявиться, що нафта тече від нас до них по тектонічних розломах…
Застосований нами якісно новий аерокосмічний принцип забезпечив складання великомасштабних карт. Його основою стали космічні знімки з високою роздільною здатністю, отримані з космічних апаратів, а також близько 100 аерофотознімків. Ця праця стала поштовхом для продовження геологопошукових і геофізичних робіт на території області. Згодом ми звернулися до Держкомгеології, показали карти, розрахунки, на підставі яких вони передбачили в кошторисах своїх витрат на 2002 рік п’ять мільйонів гривень для робіт у Тернопільській області. А напередодні до нас прибула Кримська геофізична партія, яка працювала в Бучацькому районі й підтвердила тут наявність нафти.
У Шумському районі є поклади нафти?
— Про те, що на території нашої області можуть бути поклади нафти, свідчать і набагато старіші дослідження, які мені пощастило віднайти, — продовжує розповідь Віктор Литвинчук. — Кажуть, що диваки прикрашають світ. Саме таким диваком був інженер-технолог Іван Васильович Назаревич. Варто, щоб про цю людину знали більше, адже Назаревич був інженером-нафтовиком і жив колись у Шумську. А ще відомо, що в 1945-му йому виповнилось 90 років. Але, попри важку хворобу, він невтомно шукав нафту. Судячи з тих небагатьох документів, які залишилися після нього, це була дуже вимоглива до себе і дисциплінована людина. Він жив із мрією, що йому таки вдасться хоч на схилі свого життя знайти на Шумщині поклади нафти. Майже повністю процитую його записку, яка від 1944 року була похована в секретних шухлядах колишнього Тернопільського обкому компартії: «Цією запискою повідомляю, що в межах Шумського району, а саме — в околицях сіл Мости, Велика і Мала Іловиця, Кути та інших є величезні поклади нафти».
Села ці лежать довкола великої долини, оточеної крейдяними горами, що, без сумніву, осадового походження. А долина, яку вони оточують, ніщо інше, як колишня морська затока… Планктон розвивався тут шалено, а отже, міг прогодувати колосальну кількість великих морських мешканців — нектону, які й послужили матеріалом для утворення нафти.
Інженер-технолог Назаревич, посилаючись на солідну теоретичну і практичну підготовку в нафтовій промисловості, пропонував організувати нафтові промисли в Шумському районі. Кілька місяців згодом головний геолог об’єднання «Укрнафта» Харчиков підтвердив, що дані про наявність нафти в районах селищ Антонівців, Малої й Великої Іловиці та Кутів мають великий інтерес. Не виключено, що так звані гори, про які йдеться в записці, є рифовими утвореннями типу нафтових родовищ, що, до прикладу, є в Америці. Тож цілком можлива наявність подібних похованих рифових утворень і в Тернопільській області.
Чому припинилися пошуки? Куди зник інженер-технолог Назаревич? Ці та інші питання є в кожного, хто не без хвилювання гортав, як я, поруділі аркуші. А раптом і справді Шумщина є саме тією затопленою Атлантидою, яку так довго шукають в Україні…
Я не знаю кінцевого результату щодо Шумського родовища, яка його перспектива і чи має воно промислове значення. Але вже тепер зрозуміло, що потрібні нові дані геологорозвідки. Думаю, що тернопільській владі варто продовжити дослідження, які провели ми на початку 2000-х років, звернутися до відповідних організацій із проханням розпочати нові геологопошукові роботи. Адже якщо не почати роботу тепер, то не виключено, що через кілька десятків років на основі нині викладеного в газетах знову з’явиться сенсація місцевого значення, подібна до нинішньої. А, як відомо, голими сенсаціями державу не збудуєш.
