Світ побачило нове дітище колишньої зв’язкової УПА Марії Штепи. В’язень радянських концтаборів, засновниця музею більшовицького терору, політв’язнів і репресованих у Чорткові видала нову книжку споминів «Обкрадене дитинство».
«Протягом останніх років мені не завжди вдавалося проводити екскурсії до музею, — написала в передмові до видання Марія Штепа. — Але я не здалася без бою, хоча залишилася одна, наче у полі воїн. Вирішила започаткувати книжку «Обкрадене дитинство». У вагонах, в яких вивозили українські родини в Росію, вмирали не тільки немічні старенькі люди, а й навіть маленькі діти, які ще нікому не причинили зла. Цих діток з родинами, наче з корінням, виривали з рідної землі. Та невідомо, де їх поховання? Де їх могилки? Чужа земля… Чи кістки їх не розтерзали хижаки?.. Тому я у свої вже поважні роки спробую з допомогою співчутливих людей сплести віночок пам’яті, в більшості безіменним, цим дітям, яких поховання не оплакані, не скроплені материнськими слізьми, без молитви, без свяченої води. Вони вмирали у тюрмах, у вагонах, від навали на Україну Золотої Орди, яка прикривалася слов’янством та Київською Руссю».
Спогади про долі в’язнів радянського тоталітарного режиму, їхні колючі життєві стежки і дороги переплетені віршами й текстами пісень авторів відомих і призабутих, римованими рядками, які співали у товарняках українські бранці, рядками болю, що їх тихцем промовляли над могилами закатованих побратимів. Також у книжці спогадів вміщено світлини політв’язнів і авторки.
Обговорення