Хто пішов провідати родину, хто відвідав вечірню Службу Божу у храмах міста, а хто і вже встиг колядувати та назбирати грошей – таким був Святвечір у жителів нашого міста.
На різдвяні та великодні свята Тернопіль традиційно “вимирає”: тернополяни або їдуть відвідати родичів, або йдуть у гості до знайомих. Як би там не було, але ми все ж зустріли на Театральному майдані тернополян, які вже близько обіду вийшли до центральної ялинки погуляти. Вони й розповіли нам, як пройшов їх Святвечір.
– На Святвечір ми завжди спершу сідаємо за стіл своєю сім’єю, коли зійде перша зірка, – розповідає 20 хвилин Галина Станьків. – Однак вчора небо було хмарним, то сіли, коли стемніло. Повечеряли, а тоді пішли з чоловіком та дітьми до моїх батьків. Вони живуть недалеко. Понесли вечерю, заодно і поколядували..
Однак колядування стало ще й добрим заробітком для малечі. Адже бабусі з дідусями, та й добрі сусіди вже давно не дають діткам мандарини чи цукерки. Декілька гривень часто знаходяться на якісь дитячі захцянки, на які не дають грошей батьки.
– Так, ми вчора з сестрою наколядувати майже двісті гривень, – посміхається 10-річний Денис Станьків. – Були в бабусі з дідусем, а тоді ще пішли до їхніх сусідів. А їхні діти до нас приходили.
Однак діти кажуть, що гроші їм потрібні не нові іграшки, а віддадуть їх на допомогу бійцям. Бо якраз збирають передачу знайомому на Схід.
Нічна Служба в храмі також є хорошою традицією багатьох тернопільських родин.
– Ми були в Катедрі, щороку так робимо. Спочатку сідаємо вдома за стіл, а тоді всією сім’єю йдемо до Катедри, – розповіла Тетяна Семеняк. – З роками вже не завжди є до кого прийти на Святвечір, а в церкві відчуваєш, ніби всі ті люди зараз поруч з тобою.
