Партія львівського мера Андрія Садового зайняла якусь дуже цікаву позицію: з одного боку її адепти направо і наліво розповідають про свою християнську ідентичність, з іншого – протестують проти зведення пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому, або й взагалі намагаються легалізувати проституцію.
Тобто “Самопоміч” грає” на два фронти: піддобрюється до Церкви, щоби здобути прихильність вірних і отримати додаткові голоси на виборах. З іншого боку, ця партія такими випадами виступає проти християнських цінностей і всіляко підриває авторитет Церкви.
Нещодавно в інтерв’ю “Українській правді” очільниця управління культури Львівської міської ради Ірина Магдиш назвала церкву розвагою та обурилася духовним вихованням школярів. Міський голова поспіхом звільнив чиновницю, котра і раніше неодноразово виступала проти церкви. У Львові заговорили про те, що Садовий “зливає” підлеглих перед виборами, щоби не псувати репутацію собі та своїй партії. У свою чергу, представники духовенства взялися коментувати заяву Магдиш та вчинок Садового.
Львівський ієромонах Юстин Бойко оприлюднив відкритий лист до міського голови Львова із проханням викласти свою позицію до такого випадку підлеглої. Не обійшли інцидент увагою представники православної гілки християнства.
Тернопільський протоієрей Євген Заплетнюк зауважив: “У розмові про розвиток Львова, як сучасного європейського міста, пані Ірина зауважила, що там дійсно існують райони, де “взагалі нічого немає – жодного культурного центру, жодної бібліотеки, театру або кінотеатру. Це мертві райони в культурному сенсі. Єдина розвага для людей в такому районі – церква…” Із християнського погляду, якщо комусь неприємно чути про себе правду, він повинен змінюватися сам, а не затуляти рота тому, хто говорить”.
Поспішне звільнення підлеглої стало своєрідною перевіркою Садового та команди на практичне застосування цінностей, про які вони говорять на камери. Замість усувати проблеми в культурному житті міста міський голова Львова взявся за кадрову чистку. Замість будувати ті ж таки бібліотеки чи кінотеатри та урізноманітнювати дозвілля львів’ян, Садовий аж після скандалу починає очищати свою команду. Замість набирати в неї професіоналів та гідних, він позбавляється “неугодних” тільки перед виборами, щоб не нашкодити рейтингу. Як писав Євген Заплетнюк, “пан Андрій Садовий міг би показати себе справжнім європейським лідером, для якого рейтинг у фейсбуці та схвалення частини аудиторії не так важливі, як чисте сумління. Міг же ж показати, але не показав… Авторитет не купиш. Це те, що здобувається достойними вчинками”.
Це не перший випадок конфлікту команди “Самопомочі” та її представників із Церквою. Через зведення пам’ятника Андрею Шептицькому у Львові Садовий “зіткнув лобами” громадськість і греко-католиків. Через нефахову позицію міських чиновників фактично принизив церковників в очах суспільства.
Ще одним каменем у бік християн різних конфесій стала ініціатива народного депутата від партії Садового “Самопоміч” Андрія Немировського щодо легалізації проституції. Ідея отримати надприбутки в державну казну за рахунок приниження українських жінок і офіційного перерозподілу грошових потоків викликала обурення в багатьох українців, не кажучи про Церкву.
У “Самопомочі” хвилю обурення проігнорували. Політсила вирішила оминути морально-етичний бік питання і взялася рахувати надприбутки, перераховувати “вигоди” для українських жінок і наголошувати, що це – вимога Євросоюзу. А днями в Тернополі партія від слів перейшла до діла. У центрі Тернополя волонтери днями проводили опитування серед тернополян на тему легалізації проституції. Ймовірно, що опитування проводили від партії “Самопоміч”. Бо яка ще політсила зацікавлена у цій темі?
Обговорення