Традиційно у вересні в Україні відбуваються дні пам’яті видатного українського поета, політв’язня Василя Стуса. На черговому засіданні літературного об’єднання при Тернопільській обласній спілці письменників із цікавим дослідженням життя і творчості Василя Стуса виступила поетеса, викладач технічного ліцею у Добриводах Збаразького району Марія Назар, пише “Терен”.
На цій зустрічі також був тернопільський поет Богдан Кушнірик. Він поділився цікавим спогадом, пов’язаним із Стусом. Пан Богдан свого часу навчався у Челябінському інституті електрифікації сільського господарства, потім працював у тих краях.
– Якось, вперше вирушаючи в дорогу як машиніст потягу, купив на десять рублів чаю. Про це мене попросив старший колега, – розповів Богдан Кушнірик. – Правда, не сказав, навіщо. Уже коли потяг минав села Кучино Чусовського району Пермської області, мені сказали кинути пакунок із чаєм через вікно якнайдалі. Я кинув, пакунок полетів у сніг…
Неподалік працювали засуджені. Хто серед них був, Богдан Кушнірик тоді не знав. Дізнався аж через кілька десятків років. Виявляється, серед засуджених був і Василь Стус та інші українські політв’язні…
