У Тернополі вперше за роки незалежності відбулись унікальні масштабні археологічні дослідження призамкової території і замку. Як стверджує український історик та археолог Богдан Строцень, відкриття та знахідки претендують на сенсацію. Презентували знахідки в міській раді.
Факт 1. У підручниках історії можна прочитати, що Тернопіль було засновано у 1540 році, проте після розкопок з’ясували, що місто значно старіше.
Факт 2. Під час досліджень тернополяни знайшли “подарунки” від чорних археологів. Зокрема, на поверхні грунту відкопали дві стародавні фібули (металеві застібки), датовані 3-4 століттям. Під час аналізу речей стало зрозуміло, що їх підкинули, бо знахідки були помиті.
Факт 3. Археологам вдалось знайти західну стіну та південно-східний кут замку. Відомо, що з півночі та сходу замок оточували глибокі рови. З північної сторони ( з боку пологового будинку) для цього використали глибокий і широкий природний яр. Знайдено також і залишки кам’яної огорожі замкового подвір’я 19 століття.
Факт 4. Біля південно-східного кута замку знайдено колекцію трипільської кераміки, якій приблизно 6 тисяч років. Виникає питання — звідки ці знахідки тут взялись. Перша версія — із трипільського культурного шару, поруйнованого будівництвом готелю Тернопіль, друга версія — кераміка завезена під час будівництва терас.
Факт 5. Серед знайдених речей є люльки, блюдо для риби, пляшечки від французьких парфумів, стародавній перстень, аптечні тари, гудзики.
Факт 6. Сенсаційною стала знахідка з черняхівської культури, якої тут не мало були. Черняхівський культурний шар (3-4 століття нашої ери) знайшли поруч із північним оборонним ровом на замковому подвір’ї. Цікаво, що черняхівські села згідно історичних даних розташовувались переважно у річкових долинах, а тут — вершина мису. Наразі є три версії походження: 1) Тут була черняхівська фортеця. Якщо вона буде підтверджена, то це буде 4 городище черняхівської культури. Тоді стане актуальним ще одне — які носії (місцеві слов’яни чи пришлі германці) черняхівської культури її збудували. Адже саме по Серету проходив кордон між ними. 2) Також є версія, що це черняхівський могильник або фортеця і могильник.
Як розповів Богдан Строцень, усі ці знахідки викликали неабиякий інтерес, тому у Тернополі на 2018 рік вже запланували археологічну конференцію за участю науковців з України та Польщі.
Зазначимо, що розкопки відбулись з ініціативи Тернопільської міської ради, зокрема заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри, підтримки міського голови Тернополя Сергія Надала, депутатського корпусу.
Здійснювались розкопки під керівництвом архітектора, проектанта реконструкції тернопільського замку Юрія Вербовецького, керівника ДП “Подільської археології” Богдана Строценя та за участі громадських активістів і студентів історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Відзначимо, що цього року депутати міськради прийняли програму охорони культурно-історичної спадщини Тернополя на 2017-2020 рр.
фото, текст: Доба
