За попередніми даними Міністерства агрополітики, станом на 1 грудня 2024 року у присадибному і промисловому секторі України утримується 2 млн 178,7 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 216,7 тис. корів. Порівняно з 1 листопада 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні зменшилось на 66,4 тис. голів (-3%), а чисельність корів зменшилась на 16,4 тис. голів (-1%).
Порівняно з 1 грудня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 161,4 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 87,7 тис. голів (-7%). Близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – у господарствах населення.
У промисловому секторі утримується 917,3 тис. голів ВРХ, що на 1,2 тис. голів (-0,1%) менше ніж 1 листопада 2024 року. Поголів’я корів склало 375,3 тис. корів і не змінилось за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 6,4 тис. голів (-1%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилась на 6,2 тис. голів (-2%).
У присадибному секторі знаходиться 1 млн 261,4 тис. голів ВРХ, що на 65,2 тис. голів (-5%) менше порівняно з 1 листопада 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 грудня 2024 року склала 841,4 тис. голів, що на 16,4 тис. голів (-2%) менше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 155 тис. голів (-12%), а кількість корів зменшилась на 81,6 тис. голів (-10%).
Загалом скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо.
Також нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я.
Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно з дослідженням «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.
Найбільш вразливими до вказаних викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається швидшими темпами. Великі аграрні підприємства навпаки виявилися більш стійкими, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів. Серед таких і агропідприємства Тернопільщини.
За даними Міністерства агрополітики , збільшення чисельності поголів’я ВРХ відбулось на сільгосппідприємствах Миколаївської області (+12%), Тернопільської області (+10%), Хмельницької області (+7%), Івано-Франківської області (+5%), Черкаської області (+5%) та Київської області (+4%) порівняно до 1 грудня минулого року.
У регіональному розрізі близько 54% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується у господарствах усіх категорій в наступних областях: Хмельницька область – 217 тис. голів; Полтавська область – 182,5 тис. голів; Вінницька область – 156,9 тис. голів; Тернопільська область – 134,4 тис. голів; Черкаська область – 127,1 тис. голів; Одеська область – 125,3 тис. голів; Чернігівська область – 120,5 тис. голів; Київська область – 107,9 тис. голів.
Галина Вандзеляк
Свобода
