Національна поліція України поділилася історією Сергія Танасійчука, бійця стрілецького батальйону поліції Тернопільщини, який разом із чотирма побратимами витримав 56 днів під постійними обстрілами в підвалі Торецька. Підземелля розміром 2 на 3 метри стало для них фортецею, де вони тримали оборону, не дозволивши ворогу прорватися. Про це повідомляє Національна поліція України.
Сергій Танасійчук розпочав службу в поліції у 2003 році, працюючи в підрозділах контролю за обігом зброї в Борщові та Чорткові. У 2016 році він долучився до стрілецького батальйону особливого призначення.
«Я розумів, на що йду, адже це мій обов’язок перед державою», – згадує боєць.
У березні 2025 року підрозділ відправили на Донеччину. Перша позиція Сергія – «Вегас» у зруйнованому Торецьку. П’ятеро бійців забарикадувалися в підвалі без світла, свіжого повітря та виходів. Ворожі дрони виявили укриття, і почався шалений наступ: FPV-дрони, газ, запалювальні скиди. Обстріли засипали виходи, а в бою загинув один із побратимів. Тіло загиблого 28 днів залишалося в підвалі через постійні обстріли та мінування доріг.
«Їжі майже не було. Дрони скидали воду й харчі, але більшість вантажів знищували в повітрі. Якщо хтось мав шматок хліба – ділили на всіх», – розповідає Сергій. Без руху та сонця організм слабшав, але бійці трималися, підтримуючи зв’язок зі штабом і координуючи вогонь.
На 56-й день надійшла команда на евакуацію. Вийшли о третій ночі, обходячи ворога під териконами. Дорогою їх зустрів український дрон і провів до побратимів із підрозділу «Хижак». Там бійці «Вегаса» разом із «хижаками» ще 20 днів тримали оборону на околиці Торецька.
Під час виходу командир взводу прикрив відхід, отримавши поранення. Його доля досі невідома.
«Завдяки йому ми живі», – з болем говорить Сергій.
Сьогодні Сергій продовжує службу інспектором сектору контролю за обігом зброї Чортківського районного управління поліції. За мужність і стійкість начальник поліції Тернопільщини Сергій Зюбаненко нагородив його почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний Хрест».
«Герої – це ті, хто не повернувся. Я лише зробив, що мав. І якби довелося – повернувся б знову, бо війна триває, а країна в нас – одна», – підсумував боєць.
