Від початку повномасштабного вторгнення РФ питання втрат України було табуйованим. Лише нещодавно, на пресконференції, президент Володимир Зеленський уперше назвав кількість полеглих українських бійців.
“31 тисяча українських військових загинула у цій війні, — заявив він. — Не 300 тисяч, не 150 тисяч, як бреше Путін та його оточення… Але це великі втрати для нас”. Називати число поранених глава держави відмовився, щоб, за його словами, не інформувати ворога, скільки наших бійців “пішло з поля бою”.
Що ж до втрат противника, то Зеленський озвучив цифру 180 тисяч загиблих. За даними ж Генштабу Збройних сил України, російська сторона від початку масштабної війни недорахувалася приблизно 420 тисяч осіб. Багато хто в Україні з недовірою поставився до числа наших втрат, яке озвучив Зеленський, вважаючи його заниженим. Чи варто довіряти цим даним?
— Є таке поняття, як безповоротні втрати (це вбиті, зниклі безвісти, і ті, що потрапили в полон), і є санітарні втрати (поранені, травмовані й хворі, які втратили боєздатність). Коли Зеленський називав число 31 тисяча, то, очевидно, мав на увазі тільки загиблих, — каже військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Зважаючи на те, що співвідношення безповоротних втрат і санітарних втрат, залежно від інтенсивності бойових дій, становить 1 до 3 або 1 до 5, можна припустити, що кількість поранених захисників України — від 90 до 150 тисяч осіб. — У листопаді минулого року активісти спільноти “Книга пам’яті полеглих за Україну”, які опрацьовують інформацію з відкритих джерел про загиблих українських бійців від початку повномасштабного вторгнення, повідомили, що точно встановили імена близько 25 тисяч наших полеглих. Команда оцінила повноту своїх даних приблизно на 70%. Тож на той час усього на щиті могло бути 30 — 35 тисяч бійців, — додає експерт Українського інституту майбутнього, кандидат історичних наук Сергій Громенко. — Але тут варто брати до уваги ще й безвісти зниклих. За даними МВС, їх понад 15 тисяч осіб. Будьмо відверті: хіба що кількасот із них по війні знайдуться у російському полоні, решта — теж загиблі. Отже, віддали життя за Україну щонайменше 45 — 50 тисяч захисників.
— Сюди варто додати бійців, які перебувають у російському полоні, — розповідає політтехнолог Олександр Кочетков. — За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на сьогодні їх понад 3,5 тисячі.
— А які втрати російських окупантів?
● О. Кочетков:
— Коли Генштаб ЗСУ називає втрати РФ на рівні 420 тисяч, то має на увазі загальні бойові втрати. Ідеться про вбитих, полонених і поранених. Сюди, однак, не входять безвісти зниклі.
● С. Громенко:
— Близько половини з оприлюднених нашим Генштабом втрат окупантів можуть становити загиблі. Наприкінці минулого року в інтерв’ю одному із західних видань тодішній головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що росіяни втратили вбитими 150 тисяч.
На той час, за даними Генштабу ЗСУ, загальні втрати окупантів сягали понад 300 тисяч осіб. Це означає, що співвідношення загиблих та поранених окупантів — приблизно 1 до 1.
“У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну”, — казав тоді Залужний. Але, як бачимо, країну-агресорку втрати не лякають. Путін орієнтується на Першу і Другу світові війни, в яких Росія втратила десятки мільйонів людей. Та й не останнє значення тут має те, що мобілізованих і контрактників серед загиблих навряд чи більш як половина. Решта — найманці, зеки і, що справді жахливо, українці з давно окупованих територій.
— Як вважаєте, чи варто було на нинішньому етапі оприлюднювати кількість загиблих українських військових?
● Д. Снєгирьов:
— Думаю, що ні. Українська сторона, можна сказати, зіграла за сценарієм росіян. Вони провели інформаційно-психологічну операцію (ІПСО) в українському суспільстві через так званих корисних ідіотів і численних експертів, коли вкидали тезу: “От назвіть, скільки захисників уже загинуло. 50 тисяч? 100 тисяч? А може, більше? Влада мовчить, отже, є що приховувати”. Мета цієї ІПСО — дискредитація заяв військово-політичного керівництва і недовіра до їхніх дій та інформації. Ви ж бачите, ми вже спостерігаємо це.
Згідно зі світовою практикою, відомості про кількість загиблих секретні, їх розголошують лише після закінчення війни. Щоби противник не знав рівня втрат. Бо якщо ми кажемо, що втратили стільки-то, то зрозуміло, що маємо мобілізувати стільки ж натомість. Ворог і собі підраховує, на скільки багнетів має поповнити військо.
Крім того, дані про втрати можуть деморалізувати українське суспільство. А це загрожує зривом мобілізаційних заходів, що для нас нині вкрай небезпечно.
● О. Кочетков:
— А от я вважаю, що оприлюднення даних про втрати ніяк нам не зашкодить. Бо така інформація так чи так просочується. І якщо ми не подамо її офіційно, люди змушені будуть орієнтуватися на інші джерела. Американська преса у листопаді минулого року писала про 70 тисяч загиблих і 120 тисяч поранених українських військових. Росія узагалі заявляє про сотні тисяч. Ці дані не відповідають дійсності. Якби у нас були такі втрати, наш фронт уже давно б посипався.
Обговорення