Видатний український письменник-прозаїк. Проникливо відобразив нужденне, безправне життя українського селянства в окупації російською імперією на початку XX ст. За участь у селянських заворушеннях був заарештований (1905), заарештований у друге (1906). Перехворів тифом у Бутирці. Слабого й немічного погнали пішки етапом до Вятської губернії, куди він і прибув, а на наступний день закінчувався строк його заслання (1908). Повернувся до рідного села, де хворий й виснажений засланнями помер у 29 років. Залишивши після себе чудові і вражаючі оповідання. Навіть совєтсько-російський пісатєль М. Горькій влучно про його творчість сказав: «коротко, сільно і страшно».
