У вирі війни, серед болю та втрат, іноді трапляються моменти, які нагадують нам про силу людського духу та непереможність кохання. Саме така історія розгорнулася між військовим з Тернополя Володимиром Бірчаком та його коханою Світланою Ільницькою, коли він зробив їй пропозицію руки та серця.
Від волонтерства до кохання
Історія Володимира та Світлани почалася з перших днів повномасштабного вторгнення. Світлана, родом з Івано-Франківщини, керуючись патріотичними почуттями, вирушила як волонтер до підрозділу, де служив Володимир. Те, що спочатку було простим спілкуванням щодо забезпечення військових, переросло у щось більше.
Протягом двох років їхні стосунки зміцнювалися через випробування, довгі розмови та спільні цінності. Коли Володимир повернувся з фронту у відпустку за станом здоров’я, він вирішив втілити свою мрію – зробити Світлані пропозицію.
Момент істини у Львові
Зустріч відбулася у Будинку вчених у Львові. Світлана думала, що вони просто роблять пам’ятну фотосесію. Однак Володимир підготував сюрприз. Його бойовий побратим таємно доставив квіти для особливого моменту.
Коли світло м’яко падало на обличчя Світлани, Володимир став на одне коліно і дістав каблучку. Для Світлани це було абсолютно неочікувано. Вона завмерла, слухаючи слова кохання та пропозицію провести життя разом.
Нове життя разом
“Світлано, ти — моє світло у темряві. Ти моя віра, надія й любов. Чи станеш моєю дружиною?” – запитав Володимир, дивлячись їй в очі.
“Так, Володимире, я згодна!” – відповіла Світлана, ледве стримуючи сльози радості.
Володимир поділився цією радісною новиною на своїй сторінці у Facebook:
“Моя Кохана Svitlana Ilnytska сказала так на пропозицію разом ділити радість і смуток нашого життя. Останнього (смутку) маю надію, що буде дуже мало. Від себе робитиму все”.
Незважаючи на те, що Володимир має повернутися на передову, а Світлана продовжуватиме свою адвокатську діяльність та волонтерство, вони впевнені, що їхня любов та довіра допоможуть пережити розлуку. Їхні серця сповнені мріями про спільне майбутнє після перемоги України.
Як сказав Володимир:
“Тепер залишилося всього-навсього Перемогти, щоб могти щасливо жити і тішитися одне-одним”.
Ця історія нагадує нам, що навіть у найтемніші часи любов знаходить шлях, даруючи надію та силу тим, хто бореться за краще майбутнє.
Обговорення