Під час офіційного візиту до Чехії міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав могилу видатного українського науковця Івана Пулюя, похованого у Празі. Цей жест символічно об’єднав двох уродженців Тернопільщини — дипломат із міста Зборів уклонився землякові, який понад сто років тому зробив прорив у фізиці, зокрема у вивченні катодних і Х-променів.
«Віддав шану людині, яка зробила великий внесок у розвиток європейської та світової науки», — написав Сибіга у соцмережах, наголосивши на ролі Пулюя як патріота, гуманіста й символу тяглості української нації.
Андрій Сибіга, міністр із вересня 2024 року, є дипломатом з багаторічним досвідом, який представляв Україну у Польщі, Туреччині, а згодом — на посаді заступника керівника Офісу Президента. Народився в Зборові, а вищу освіту здобув у Львівському університеті імені Івана Франка. У дипломатичній службі — з 1997 року.
У дописі Сибіга також згадав історичний контекст, у якому Прага ще з міжвоєнного періоду була притулком для українців, які не прийняли радянську окупацію.
«Сьогодні Чехія знову простягає руку солідарності нашому народові — і тисячі українців своєю працею в медицині, науці й освіті звеличують вільну Україну», — зазначив міністр.
На тлі російської агресії Чехія стала домом для понад 300 тисяч українських біженців. Присутність Андрія Сибіги на місці поховання Івана Пулюя — не лише шана вченому, а й нагадування про довгу історію українсько-чеських зв’язків, укорінених ще у XIX столітті.
Іван Пулюй: науковець, патріот і перекладач Біблії
Іван Пулюй народився у 1845 році в містечку Гримайлів, тепер Чортківський район на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у рідному селищі, а згодом навчався в Тернопільській класичній гімназії, де став одним із засновників молодіжної організації «Громада». Саме там формувалися його патріотичні переконання.
Попри початковий вступ до духовної семінарії, Пулюй зробив вибір на користь науки. Навчався у Віденському університеті, а потім працював у Празі, де став професором, а згодом ректором Технічної школи. Його дослідження катодних променів випередили відкриття Вільгельма Рентгена, а створена Пулюєм рентгенівська трубка стала основою сучасної рентгенівської апаратури.
Крім наукової праці, Пулюй активно займався перекладами. Разом із Пантелеймоном Кулішем і Іваном Нечуєм-Левицьким переклав Святе Письмо українською мовою.
Помер Іван Пулюй у Празі в 1918 році. Його могила збереглася як духовний орієнтир не лише для українців Чехії, а й для всієї нації.
«Могила Івана Пулюя — не лише місце спокою, а й символ незламності української науки, віри та ідентичності», — підсумував Андрій Сибіга.
Читайте також: Рада призначила вихідця з Тернопільщини Андрія Сибігу очільником МЗС
