18 квітня 1187 року зафіксована перша літописна згадка слова “Україна”, у рік написання “Слова о полку Ігоревім”, задовго до монголо-татарської навали, яку імперські ідеологи звикли брати як точку відліку для своїх побудов і розпаду “єдиної давньоруської народності”, що нібито колись існувала у складі предків українців, росіян і білорусів.
Однак, якщо Україна світоглядно існувала вже 1187 року, ще за часів Русі, то ця теорія про «Київську Русь» як “спільну колиску” виявлялася цілком безглуздою.
Якби назва України походила від іноземного слова “окраїна”, як це трактували за радянських часів, то окраїною чого вона могла бути у 1187 році? Невже безкняжого острогу, чи то ординського улусу на болотах мокші, про який тоді на Київщині, напевно, ніхто й не чув?
Усі перші згадки назви “Україна”, зокрема літописні 1187, 1189 і 1213 років, підтверджують, що Україна в той час виступала як простий синонім слова “князівство”, «земля» на нашій руській землі.
Ці згадки стосуються територій, відповідно, Переяславського, Галицького і Угровеського-Забузького (на Волині) князівств, а не їхніх околиць. Для того, щоб це зрозуміти, варто лише уважно прочитати літописи.
Зокрема, за Переяславським князем 1187 тужило все Переяславське князівство, а не його околиці. Князь Ростислав Берладник 1189 року захопив усе Галицьке князівство, а не його околиці. Як і Данило Галицький 1213 року приєднав усе князівство зі столицею в Угровеську, а не його прикордонні частини.
Насправді Україна є просто новою, більш молодою назвою Русі. А Русь, відповідно, є древньою назвою України. Обидві назви пов’язані з колосальними зусиллями й перемогами наших предків. Зрештою, колись Франція звалася Галлією, Іспанія — Іберією. Китай взагалі змінював назву кожного разу зі зміною правлячих династій. Зрештою, не так давно і поляків звали ляхами, румунів волохами, а росіян московитами.
До речі, нагадуємо, що перша відома згадка слова “росія” у кириличному записі датується 24 квітня 1387 року. І то, яким боком тут до неї московія, що просто вкрала нашу назву та історію. Цивілізаційно, світоглядно змінитися, зрости та обрати іншу назву – це одне (вище є приклади), а от просто вкрасти нашу назву та історію – це вже кардинально інше. Тож москалі – це стадо без роду та племені, що цурається власної прадавньої ординської історії, натомість ховається за нашою.
