Запрошення директора Тернопільської комунальної ДЮСШ з греко-римської боротьби Андрія Телебана побувати не на змаганнях своїх підопічних, а на зустрічі в міській раді, чесно кажучи, особливого ентузіазму в автора цих рядків не викликало. Втім, не відмовивши керівникові спортивного навчального закладу, вкотре переконався, що з висновками ніколи поспішати не варто.
Перед початком прийому в Тернопільській міській раді з’ясувалося, що зустрічатимуть офіційну делегацію Мінмолодьспорту та Федерації греко-римської боротьби України в складі віце-президента федерації Нельсона Гайріяна, віце-президента Асоціації боротьби України Олександра Камача і головного тренера збірної України з греко-римської боротьби, почесного громадянина Тернополя Артура Дзигасова. І за відсутності через нагальні справи міського голови Сергія Надала обов’язки гостинного господаря виконуватиме його заступник Леонід Бицюра. Причому зустрінуться не тільки для того, аби обмінятися почесними відзнаками чи вшанувати наставника Артура Дзигасова, заслуженого тренера України Володимира Пласконоса, а й провести спільну робочу нараду з надзвичайно актуальної насамперед для Тернополя спортивного проблеми.
Звістка ж про те, що проходитиме своєрідна презентація майбутнього критого спортивного комплексу справді прозвучала сенсаційно. Передусім тому, що розмови про необхідність зведення такої споруди ведуть не рік і навіть не десяток, а Тернопіль далі залишається єдиним обласним центром, який не може похвалитися його наявністю. Натомість пан Леонід відразу наголосив — ідеться про конкретні плани. Принципове рішення про спорудження комплексу міською радою прийняте, для нього виділена зручна за місцем знаходження земельна ділянка поруч з міським стадіоном. Нове приміщення ДЮСШ з греко-римської боротьби матиме підземний паркінг на п’ятсот місць, просторі зали для тренувань і реабілітації спортсменів, а також головну змагальну арену з трибунами на півтори тисячі місць.
Почуте, звісно, не могло не потішити керівників вітчизняної боротьби. Так само, як і не викликати низки запитань стосовно планів використання арени. Адже навіть для проведення юнацьких міжнародних змагань, щонайменше, необхідні трибуни на три тисячі глядачів. Хоча оптимальною для такого міста є арена з мінімально необхідною ігровою зоною для гандболу та п’ятьма тисячами глядацьких місць.
Під час жвавої дискусії ентузіазму, зрештою, не поменшало, здається, як у господарів, так і в столичних гостей. Коли з допомогою останніх до майбутніх виділених з міського бюджету коштів вдасться залучити ще й державні та можливих інвесторів, не пізно буде і плани змінити, і присутньому архітекторові Василеві Будзику внести корективи до проекту. Побоювання ж одного з присутніх стосовно того, що в такому випадку борці ризикуватимуть опинитися бідними родичами у майбутньому власному домі розвіяв Леонід Бицюра. Однозначно споруджуватиметься нова школа боротьби. За відповідної ж підтримки з боку держави приймати всеукраїнські і навіть міжнародні форуми зможуть також представники ігрових видів спорту, які розвиваються в нашому краї.
Залишається лише висловити сподівання, що в найближчі три-п’ять задумане стане реальністю.
Богдан Дікальчук, Вільне Життя
