8 липня 1709 р. – відбулась Полтавська битва. Трагічна баталія між шведською армією Карла XII та українською Івана Мазепи проти московитської армії Петра I.
В історії воєн деякі битви вирішували долю окремих народів і держав на довгі десятиліття, а то й на століття. До таких належить і битва під Полтавою, яка вирішила долю не лише Швеції і Росії, також України. Для нас наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація, жорстоке винищення української знаті і заможнього селянства, дедалі більше обмеження автономних прав Козацько-гетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 отримує відчутний удар по своїй незалежності.
Полтавська битва мала далекосяжні наслідки і для всієї Європи. Шведський історик Петер Енглунд відзначає: «Від дня Полтавської битви закінчився період шведського панування, Росія почала звільнятися від свого старого ворога, могутнього сусіда, який закривав вихід до Балтійського моря. У той же час, Полтавська битва стала колосальною катастрофою не тільки для Швеції, але й для Європи; вона зламала колишній баланс влади, — могутність після Полтави переходить від Швеції до Росії, яка міцніє і перетворюється у велику державу».
Б. Якимович вказує на такі суттєві наслідки битви: «Полтавська катастрофа стала найважчим ударом для українського народу, перебила йому хребет, зламала ідеали незалежності. Найстрашніше було те, що на службу державі Петра I повністю переходить й так частково зіпсоване українське духовенство, розриваючи традиції національної церкви. Московський режим з його батогами, тортурами, засланнями на Сибір важко деморалізує козацьку старшину, еліту українського народу».
Але СРСР, як комуністична Російська імперія, не рахувався з українцями , скрізь в Полтаві пам’ятники тільки Петру I, його воїнам, навіть шведам, але не українським козакам. Хворе бажання росіян загарбати нашу споконвічну землю, перетворити українців у рабів, непокірних садистськи знищити – є і сьогодні!…
