Український фермер, громадський активіст. Герой України (посмертно). Очолював громадську організацію «Патріот Волині», член партії ВО «Свобода». Волонтер літніх таборів для дітей-сиріт. Після закінчення Українського лісотехнічного університеу, повертається у рідне село Дунаїв, що біля Кременця. Першим в селі почав носити вишиванку, показуючи приклад молоді, організовував вечорниці та культурно-мистецькі заходи, які відроджували традиції та культуру предків-українців. В сусідньому селі Куликів Сашко співав у хорі і організував гурток. Грав на баяні, гітарі, бандурі, знав і збирав українські пісні, був закоханий в історію України. «Жоден житель цього села стільки не зробив, як він. Його вся молодь поважала, такого хлопчини більше немає у всьому районі», – згадував директор клубу Микола Каняєв. Активіст Євромайдану, 35-ої штурмової сотні «Волинська Січ». Під час протистояння з беркутівцями отримав важку травму голови. Усю ніч його рятували медики, але повернути до життя патріота не вдалось. «Сашко загинув з вірою в те, що справи його будуть продовжені і Україна пишатиметься своїми синами», – говорила його наречена Олена Котляр. Він так і не встиг створити сім’ю, але встиг багато зробити для нас українців і віддав найдорожче -життя…
